Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ДЂянія святых апостол

1

Апостоли святыи в собраніи бяху,

обЂщанны силы свыше ожидаху;

И се в день пятдесятный шум велій бываєт,

дух свят в языцєх огненных схождаєт.

Діянія, II (1 – 4)

2

Петр со Іоанном хромца бЂдна устрабляют,

в милостины мЂсто нозЂ утверждают.

Діянія, III (1 – 7)

3

Ананія часть цЂны села утаил єсть,

прочеє пред апостол ноги положил єсть.

Петр, духом лжу мужа увидЂв, обличаєт,

он, пад, издше, и женЂ тожде ся случаєт.

Діянія, V (1 – 10)

4

Стефан свят каменми убієн биваєт,

Савл рыз страж на дЂло то соизволяєт.

Діянія, VII, 58; VIII, 1

5

Філип євнуха вЂрЂ правды научил єст,

и [з]сЂвши с колесници, во пути крестил єст.

Діянія, VIII (39)

6

Савл иде в Дамаск христіан искати,

на различни муки оны предаяти.

Но бысть глас: “Савле, Савле, что мя гониши?”

Он же: “Господи, что ми творити велиши?”

Діянія, IX (3 – 7)

7

Петрови плащеница с небесє свЂсися,

притчею не презрЂти еллин наставися.

Корнилієв посланник єго приглашаєт,

он, шед, самаго и весь дом єго крещаєт.

Діянія, X (11 – 48)

8

Петр всажден во темницу, средЂ стражей спаше,

церков о нем молитву прилЂжно творяше.

Аггел єго возбудил, от уз свободил єсть,

провед мимо д†стражи, церкви возвратил єсть.

Врата желЂзна сама себе отверзоша –

сіє молитвы вЂрных у Бога могоша.

Діянія, XII (4 – 10)

9

Павел хрома рожденна в ЛистрЂх исцЂляєт,

народ Єрмія Бога быти єго вмЂняєт.

Варнаву паки Діа жреци пріидоша,

телци има на жертвы тучны приведоша.

Но Павел с Варнавою того возбраняєт,

єдинаго Бога быти Творца всЂх вЂщаєт.

Діянія, XIV (8 – 15)

10

На МилитЂ-остро†при огни сЂдоша,

иже си сокрушившу кораблю спасоша,

Єхидна Павла в руку усЂкнула бяше,

человЂкоубійцу всяк єго непщеваше.

Єгда же, отрас ю во огнь, без вреда явися,

от несмысленных еллин за Бога вмЂнися.

Діянія, XXVIII (1 – 7)


ДЂянія святых апостол - ТУПТАЛО ДМИТРО

ДЂянія святых апостол - ТУПТАЛО ДМИТРО