Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Коли визорять в небі тривожні сузір’я…”

Коли визорять в небі тривожні сузір’я
Тихий відблиск далеких незгасних імен,
І прогляну тоді між імен і між зір я
Твоє мрійне обличчя із давніх давен.

І війне мені вітер так свіжо і терпко
Золотого волосся хмільний аромат,
Наче сонячний слід, що лишився від тебе,
Долетів – як з глибин візерунком сармат.

Відчуття незбагненне щасливих поєднань
Нас над світом в обіймах живих понесе,
Де вже ті гіркоти, ні томлінь неприємних,
Серед мороку тихого – змирене все.

А колись, як у небі тривожні сузір’я
Тихо визорять відблиск незгасних імен,
Як з води, із глибин тих, прогляну між зір я
І всміхнуся у світ із далеких давен.

1986 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” - БАБІЙ СТЕПАН