Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МИ КОЛО ТЕБЕ

Побачив я знов космонавта в кіно –
Поповича з матір’ю в хаті.
– А згадував Узин у небі, синок,
А згадував батька-матір?..

І щось набігал она очі слізьми,
Щось брало мене за душу.
– Героєм ти став – коло тебе й ми
Герої немов, Павлушо…

А син, четвертий в небесній рідні,
Рук матері ніжно торкнувся:
– Не ви коло мене, повірте, ні –
Я коло вас, матусю!..

І правда велика була в тому,
Синівська любов і дяка:
Прихиляла ж мати небо йому,
Як син у колисці плакав.

Зорі високі світила над ним,
Барвінком слала доріжки,
В небесного Воза впрягала грім,
Сину вручивши віжки.

О казко дитяча, мамо стара,
Бувайте живі-здорові!
Відпустка минає – збиратись пора,
В дорогу пора Павлові…

І радісно думав, і впевювавсь я:
Нам далеч і вись долати,
Бо ми ж коло тебе, Вітчизно моя,
Наша велика мати!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


МИ КОЛО ТЕБЕ - КАРПЕНКО МИКОЛА