Є. СВЕРСТЮКОВІ

Related posts:

1. “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
2. Я ЗНАЮ: Я ЗАГИНУ У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке. Як виють собаки […]...
3. АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
4. “Одчиняйте двері…” + Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – […]...
5. АНГЛІЙСЬКА ЕПІТАФІЯ Зупинись, помолись, перехожий, за мене, На землі я прожив небагато-немало: Мав і ковти із срібла, і злото червоне, І дівча […]...
6. “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
7. ПОЇЗД Поїзд мене забере: крізь прочинені двері, не зупиняючись, тихо мене забере, і в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі, ми […]...
8. “Багата свайба видалась, нівроку…” Багата свайба видалась, нівроку. І я там був між добрими людьми. – Ти ба’, по городах вже стільки років, А […]...
9. ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей […]...
10. “Той спогад: вечір, вітер і печаль…” Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла – й […]...
11. ЄВРЕЙСЬКА СПІВАНКА Жнива вбрали; смутно в полі, Пожовтіли вже ліски, І збираютья по волі В ірій літнії пташки. Ой, чому я не […]...
12. МАДЕЙ На високій Чорногорі Буйні вітри віють, На зеленій полонині Сірі вовки виють; Тисяч коней вороненьких В байраках ірзає, Тисяч гарних […]...
13. “Полиняє моя чорнобровість…” Полиняє моя чорнобровість, Мов пророчиця років – зозуля, В дивовижному ритмі доби. І не мучмо свідомість, Не повторюймо всує, Що […]...
14. “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
15. НАПЕРЕДОДНІ Олегові Ш I Коли приходиш ніжний і шумкий, І дзвоном слів перетинаєш спокій, Мені здається – весняних потоків Пливуть бурхливі […]...
16. “…І заклинання мольфарів…” …І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]...
17. “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
18. ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
19. “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
20. БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...
21. Як візьмеш у мене очі як візьмеш у мене очі сонцями дивитимусь як візьмеш милиці в мене побіжу світлом крізь всевіт постукаю в кожну зірку […]...
22. ОКРЕМА КВАРТИРА Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу […]...
23. “Одкучерявилась, одквітла…” Одкучерявилась, одквітла Чуттів трояндна чистота – І лиш метеликом на світло До мене спогад приліта. Сіда на стіл, згортає крила, […]...
24. ПОКАРА Були і вдачі, і невдачі, І рідне – в затишку – село. Казки і витівки дитячі, Але дитинства – не […]...
25. “Не слухають мне дзвінкії рими…” Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, […]...
26. “Для вас, історики майбутні…” Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті делекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про […]...
27. ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ Взявсь Іван лита писати У найвищу мафію. – Хочу, – каже, – вам послати Власну біографію. Маю сім десятків років. […]...
28. 5. Я йшла за тобою дорогами світу Я йшла за тобою дорогами світу, гребла океани, спиналася на вершини в червону колиску сонця, у човник місяця. Я перечитала […]...
29. ЛЮБОВ Любов Була я пташкою – і ти мене спіймав І небо взяв у придане за мною Я стала квіткою – […]...
30. ДОБУШ Гей, ци чули, люди добрі, перед ким то ляхи стинуть, А за ким то молодиці, а за ким дівчата гинуть? […]...
31. ВЕСНА Взала мене доля на кпини, і я занімів, наче сум. Здавалося, доброї днини й журавлики не принесуть. Здавалося, трепетний живчик […]...
32. Двері двері зачиняються і відчиняються двері відчиняються і зачиняються рип-рип рип-рип то ми виходимо з хати то ми приходимо до хати […]...
33. ЛЮДИ МЕЗОЛІТУ Музейні експонати. Їх скульпторові пальці За черепом створили – Така наука є. Дивлюся – і не вірю: Немов живі бувальці […]...
34. БОЖЕВІЛЬНА В дворі тюрми, в містечку Яблунові, Лежали вбиті воїни УПА. На їх очниці, на калюжі крові Спадала з неба снігова […]...
35. РИБАЛОНЬКА Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити […]...
36. І ПРИВІТАЄ ОСІНЬ МЕНЕ Колись потоне співуча путь В років безодні. Колись, як нині, так гратимуть Вітри холодні. І темні хмари геть розжене Береза […]...
37. “Є в мене мати, вірна є дружина…” Є в мене мати, вірна є дружина, Є рідний дім, земля і мій народ, Є хліб і сіль, і над […]...
38. НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...
39. Нині тебе ще приймає земля нині тебе ще приймає земля нині ще піт на подушках не вистиг ми поспішаєм на бал з корабля подарувати труну […]...
40. Лист у 2076 рік Невже? Ви ще слухаєте Мендельсона? Збираєте стокротки? Святкуєте народження дітей? Називаєте вулиці іменами поетів? А мене сто років тому переконували, […]...