Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Є. СВЕРСТЮКОВІ

Євгене! Де ти там, Євгене?
Агов, сусіде! Озовись!
Якщо не в двері, то – як мись –
По древу, крізь вікно, й до мене.

Що, варта? Плюнь і одвернись.
Зневаж її. То ж гидь, гієни,
То не для тебе й не для мене.
Вона – мана. Тож не барись.

Є тост для прип’ятського Мао:
“Сто тисяч років!” Га! Немало.
Я все, що ниспослав Господь

(Та Льоля), все на стіл виймаю.
На стіл… А столу ж і немає…
Нічого. Все одно приходь.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


Є. СВЕРСТЮКОВІ - СВІТЛИЧНИЙ ІВАН