“Рябко, і дощ, і з вітром цвіт…”
Рябко, і дощ, і з вітром цвіт,
І мамалига, й небо з Богом,
І пізній розум з ранніх літ,
І ранні рани за порогом.
Усе, усе, усе – для битви!
В часи страждань, болінь, жалю
Я повен першої молитви:
Свободи тінь в душі ловлю.
Червоний місяць аж горить,
З діброви хмара виступає,
І світ на груди наступає
Моїй тривозі – полетить!..
А полетить. Бо манна з неба
Не падає і не впаде.
Нам дуже й дужче жити треба –
Свобода в нас і – з нас іде!
1964
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Переплетенят перепелиці…” Переплет перепелиці Обняли тісніше у тривозі. Покотився місяць по пшениці, Покотився вітер по дорозі. Вітер колоски смикнув за вуса, Місяць […]...
- СВЯТО Об’єднані радістю люди, Зливаються пісні і сміх. І щастя виповнює груди, І падає, падає сніг. У парках лунають оркестри, Ялинки […]...
- НОКТЮРН ДЛЯ ЗЕМЛЯКІВ Горіла сОсна… Із пісні Лисиці – в решеті вода – сосна за муром росте – на зимному піску немає тіні […]...
- “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
- 10. ВТОМА Ліг Рябко, нервово диха. Двір порожній… в хаті тихо. Став хлопчак, замовк. Певне, всі на полі зранку: Квочка сіла біля […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- ГРУДЕНЬ Порожні гнізда, холодний вітер, Пливе рікою останній лист. Спить чорна хмара на чорних вітах, Спить, наче хмара, старезний ліс. Оце […]...
- “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
- “Розвійтеся з вітром, думки невеселі…” Розвійтеся з вітром, думки невеселі! До мене назад не вертайте! Повійтеся в гори між бори та скелі І там, кілько […]...
- ОСІННІЙ ДОЩ Усміх пославши в останнім промінні, Згинуло радісне літо; Дощик уїдливий, дощик осінній Сіється, наче крізь сито. Сонце не вийде, не […]...
- “У жовтім колоссі…” У жовтім колоссі живуть птахи із жовтими крилами яких немає в жодного птаха Повіє вітер птахам захочеться полетіти зніметься усе […]...
- ПЕРШИЙ ДЗВІНОК Відмовило серце надовго. Стомилося. Перший дзвінок… Біда в дідуся молодого. Дзвіночок онуки замовк. Тепер у казенній постелі, дідусю, лежи, не […]...
- ХОДИТЬ ВЕЧІР Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи […]...
- ЛЮТНЕВИЙ ЦВІТ Кінь летів під небесами і підкову загубив. Над засніженими снами біг автобус голубий. Я чекав його, як долі, весь у […]...
- ЦВІТ БУЗИНИ Чи весна, чи літо, а чи осінь, чи сліпа, холодна лють зими – він росте за хатою і досі, ніжний, […]...
- ВЕРБОВИЙ ЦВІТ 1 Недавно ти була ще молодою, А вже стоїш похилена й сумна, Як та верба, що гнеться над водою І […]...
- СТРІЛЕЦЬ. З німецького, Ф. Шіллера – Не волів би-сь, милий синку, Йти з ягнятком на толоку? Вно пасеться божу днинку Берегами при потоку. – Ні, […]...
- КОРОЛІВ ЦВІТ Королів цвіт З-за тину виглядає, Головою хитає: – Дівчино, дівчино, Кому тонку сльозу прядеш Та на дно криниці кладеш? – […]...
- “Облітає цвіт вишневий…” Облітає цвіт вишневий у траву, у чисті води, над бентежною душею кружеляє в хороводі. Я ловлю пелюстки білі, за весною […]...
- СТАРОВИННИЙ ВАЛЬС Падає листя, падає, В золото світ убравсь. Хто там кого там згадує? Давня платівка. Вальс. Котяться хвилі. Колами. Скільки ж […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- ГОРОБИНА Горить горобина. А я згоряю. Лише тому горить горобина. Прозорим соком склянку наливаю, А сил не маю випити до дна. […]...
- “Гаї шумлять…” Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...
- РОЗМОВА З ВІТРОМ Стосик чистого паперу На моїм столі. Обіч рояться уперто Всі мої жалі. Розколисуючи штори, Вітер приліта, І настійливо з докором […]...
- “Із буйнесеньким вітром в погоні…” Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи […]...
- “Був я вітром, був я лютим, був я нордом…” Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. А якось мені […]...
- “Овиддя, вітром не розмите…” Овиддя, вітром не розмите, розпасяно в теплі лежить, і золота стеблина жита благословля серпневу мить. Зійшовши з самого вершечка небес […]...
- “На синю синь води лягла від хмари тінь…” На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до […]...
- СВІЧКА ПІД ВІТРОМ Чого мені згадалися тепер Та провесінь далека, давній вечір, Той, мічений вогнем, страсний четвер, З якого йшли баби і ми, […]...
- “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
- ТИХИЙ ЕТЮД Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи […]...
- “Надихаюсь полем, вітром перепився…” Надихався полем, вітром перепився Настояним на золотих медах, Землі прарідній знову поклонився, Став глибше в незагублених слідах. Вертався поночі, світився […]...
- Веснянки. “Гримить! Благодатна пора наступає…” Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І […]...
- “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
- “Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті…” Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті в пелюшки, тонкотканії із конопляних зірок. Ми у літеплі місяця купані. Вчились ходити ми […]...
- “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
- “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
- ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
- ЛІС Навчися лісової мови із книги лисів та сарнят! Виходить місяць до діброви писать елегії на пнях. Струмки полощуть срібло тиші, […]...
- МОЄ ЦАРЮВАННЯ Караюся змалку: чому я такий? Навчитися б те говорити, що треба, Заради домівки, де хлібець легкий, Де падає манна з […]...