ГРУДЕНЬ

Related posts:

1. ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
2. ГРУДЕНЬ Доньці Джіні Листопад облетів, а грудень все не бризне Блискітками сніжинок в небесах. Вполудне пахне хмарами білизна, Що у дворі […]...
3. “Ліс на хвилину примовк…” Пам’яті Василя Плюща Ліс на хвилину примовк, Ані шелесне завмерши. Падає жовтий листок – Перший. Де ще там той листопад! […]...
4. ЕСКІЗИ 1. МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижать. Дотиків сніг за […]...
5. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
6. СВЯТО Об’єднані радістю люди, Зливаються пісні і сміх. І щастя виповнює груди, І падає, падає сніг. У парках лунають оркестри, Ялинки […]...
7. “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
8. ПЕРЕДЗИМ’Я За журавлиними ключами посиротіла далина. Відходить листопад… За лісом зима вітрило напина. Зашклилися, як затулились, тоненьким льодом у степах мілкі […]...
9. “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
10. “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
11. “Зоря полинова горить…” Зоря полинова горить І осяває в дооколлі Порожні села, ниві голі, Бур’ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка – […]...
12. ДРУЖИНІ Знайди мене у завтрашньому світі хоча б на мить. Дні, наче журавлі, летять… Вже осінь в голім верховітті снує свої […]...
13. ГРУДЕНЬ 1932 Слова, що прості і суворі, (А інші – негідні слова), Як їхні децизії скорі, Як велич того Різдва, Як їхня […]...
14. ОСІННЄ Залетів до хати лист перший осені сумної. Поруділий, наче лис, весь пошерхлий, у сувої. Осінь, осінь, біль тривог, сива паморозь […]...
15. ХОДИТЬ ОСІНЬ Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]...
16. “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
17. “Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...
18. ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...
19. ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
20. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
21. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
22. “Далеч осінню дощами розмито…” Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]...
23. “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
24. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Там снігу ще й снігу на цілий світ, де гуси летіли-летіли – і впали. Там подих Ваш перший і перший […]...
25. “Останні дні осіннього тепла…” Останні дні осіннього тепла, В повітрі ніжність і печаль розлита. Над острівцем далекого села Біліє хмарка, сонцем перемита. А степ […]...
26. Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]...
27. ДЕКАДАНС 1. Осінь, наче в’юнка кокетка з далеких днів, що в протертім портреті предка, на чарки дні бачить очі палкі, протлілі, […]...
28. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
29. ПРОРОЦТВО Вітаю з Новим Роком Усе, що молоде! Нехай бадьорим кроком Вперед, вперед іде! Під снігом спить рівнина, У ріках спить […]...
30. “Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...
31. ПІДКОВИ КОНЕЙ Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних […]...
32. “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
33. Що беремо з собою На побачення букет руж або квитки на яку-небудь прем’єру; в дорогу – задавлені хвороби чи бестселер з револьвером на обкладинці; […]...
34. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
35. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
36. СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...
37. ВЕРЕСЕНЬ Приходять дні, що яблуками пахнуть, Золоченими у садах тінистих, Відходить літо, достигає осінь, У верес одягає сиву пущу. Угорі, під […]...
38. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
39. СТАРОВИННИЙ ВАЛЬС Падає листя, падає, В золото світ убравсь. Хто там кого там згадує? Давня платівка. Вальс. Котяться хвилі. Колами. Скільки ж […]...
40. “За Ріпками – схили зелені…” За Ріпками – схили зелені… І поїзд зелений весни Стрімкіш все відходить від мене – Крізь ночі, безсоння і сни. […]...