ДУМАЮЧИ ПРО ШЕВЧЕНКА

Думаючи про нього,
виростаю нестримно духом,
пiдiймаюсь по сонячних сходах
до захмарних отих вершин,
iз яких – таж немов на долонi!
видно шлях золотий i вiчнicть.
І хатину вдови солдатської,
свiтлу мучеництвом земним,
i голодне чиєсь дитинство,
що з простягнутими руками
бiля шляху стоїть: – А може,
може, батько прийде з вiйни?..
Бачу гнівнe бунтуюче рабство,
котре з чорних виходить копалень,
І Тарасове слово “Борiтесь!”
вже гримить на його устах.
Думаючи про нього,
Я благих позбуваюсь мiзерiй.
й вироста мого Я свiдомiсть
до свiдомостi гордого МИ.
Я ламаю канони мислi
i вичавлюю з себе ницicть,
i лише перед ним – единим! –
малiсть визнать свою не боюсь.
Думаючи про нього,
вiдчуваю себе народом,
стомiльйонною часткою людства
вiдчуваю в ту мить себе.
Мої мислi – мoгутнi вулкани,
а душа – океан глибокий,
iз якого нових енергiй
пiдiймаються вгору вали.

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...

“Зламаймо свого спокою канони” Зламаймо свого спокою канони, Спалім до свого спокою мости. Візьмім на плечі небо, що дано нам, Щоби його по світу […]...

РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...

“Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...

Символізми Символізми, і містифікації, і фантазії, та інше і т. д. – це чуже мені: за правду я, хоч гірка, хоч […]...

ЗАПОВІТ ШЕВЧЕНКА І Мільйонам душ і рук, що сіяли й орали, Копали руди і варили сталь, Не вчені, не політики, не генерали, […]...

В РОКОВИНИ ШЕВЧЕНКА Одно питання мимоволі Весь час в думках моїх встає: Чому не вгледів він сонця волі, Чому тепер він не жиє? […]...

СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА С и м ф о н і я Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро […]...

ПОЕМА ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У місті Ромен, над Сулою, є пам’ятник Тарасові Шевченкові – твір cкульптора І. Кавалерідзе. Замислена постать Поета, експресійно викута в […]...

КРИТИКОВІ Та вийдіть же нарешті з благодійницької ролі! Не бійтеся мене розтривожити, Дорікнути в недосконалості… Лиш байдужа єлейність може мене стриножити, […]...

ДО ШЕВЧЕНКА Замало цих слів: Пророк. Титан. Прометей. Сумління Ти наше, вибір і крок, Боління, вічне боріння. Вивів нас на світла Вигаслі […]...

ДО ШЕВЧЕНКА O piesni gminna! ty stoisz na strazy Narodowego pamiatek kosciola, Z archanielskiemi skrzydlami i glosem Tu czasem miewasz i bron […]...

П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...

4 Будили дзвони бджіл цвітінь медову, Стояла днина в золотім розгорті. Князь увігнався, мов стріла, в діброву, Де мужики з дерев […]...

10 Ілліч у Горках відшукав грибка, І на обличчі вже веселка грає. Розпитував по тому в лісника, Що в лісі родить, […]...

[НАД ГРОБОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКА] Не в степу, не на могилі – Над Дніпром широким – Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким. Над Невою, […]...

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...

Від’їзд. Парк Шевченка Що ж, прощай південне місто, Із бульварами своїми, Де з потертих постаментів В море дивляться чужі… Дерибаси, Деволани Разом з […]...

УРИВКИ З ПОЕМИ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1. Висять налицини й забрала в моїй робітні на стіні, і ходить холод шестипалий угору й вниз по крутизні. Всещедрий […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. З ДОПОВІДНОЇ СКРОМНОГО АГЕНТА ФРАНЦУЗЬКОЇ РОЗВІДКИ ПРО ПОВЕДІНКУ ПОЕТІВ У ПАРИЖІ Японський поет Хіро Сім цікавився дуже всім Шанували його усі ми Він приїхав із Хіросіми Хіро Сім – японський поет […]...

НА РОКОВИНИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА Тобі, уславлений співець, Тобі сплітаєм сей вінок Із перших квітів весняних, Своїх бажань, своїх думок. Твоє імення не забуть, В […]...

СПІВАЦЬКА ДОБРАНІЧ. На скін Тараса Шевченка Світить місяць світлесенько В молоденькім маю, Би ся було виднесенько На козацькім краю; Би ся було виднесенько В калиновім лузі, […]...

ЯБЛУНІ ДЯДЬКА УСТИМА Як дозрівають сади, Як достигнуть плоди, Ти, дитино, Повз дворище дядька Устима пройди. Будеш мати від нього І яблучко, й […]...

ЛИСТ ДО Т. Г. ШЕВЧЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, РЕВОЛЮЦІОНЕРА Й ДЕМОКРАТА (З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]...

СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...

“Сад у листопаді є й немає…” Сад у листопаді є й немає, лиш скелет його на видноті. Лагідна душа його літає, де всі душі добрі і […]...

ІНОМАРКА Все життя творив поет Для свого народу. Й заробив велосипед Мінського заводу В когось “Волга” чи “Москвич”. В нього “іномарка” […]...

УРОКИ КЛАСИКИ (Цикл) УРОК І По краплі видавлювати з себе раба. По краплі. Видавлювати. З себе. Повільно з себе його видушувати – Та […]...

СИНОВІ Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]...

ОЙКУМЕНА Цар помирав не від років та ран: Він відкидав тягар життя земного – Бо світ завоювавши, ні на гран Не […]...

“У неділеньку та ранесенько…” У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила. Я виходила за […]...

Лісник і сосни У лісника мого старого. Турботи денні та тривоги. Риплять, неначе дошки, ноги – З війни болять вони у нього. А […]...

“О сік берези у весняну пору!..” О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]...

СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...

СПІВЧУТТЯ Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники. І ряст поміж дубів, і гайвороння […]...

ВІНІЛ Вже бачить його Лондонський міст і плаче іржавими слізьми, і рожеві дівчата знаходять зідхання під своїми темними бедрами, і простягають […]...

СУВИД Ми завжди проїжджаєм це село. Ім’я у нього праслов’янське – Сувид. Тут навіть хмари особливо сунуть – сутемна синь на […]...

НЕМОВЛЕНЕ ІМ’Я 1 П р а п е р в і н ь У чомусь незнаному, зеленовихрому гуляло невидимо: цвіло безпричинно – […]...

“А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...

ЖУРАВЛИК Отак на світ журавлик народився. Зробив його наш син з мого листа. Синок не мучив білого журавлика. Погрався з ним […]...

Related posts: