Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА

Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.

Вернувя в Петербург, і ось у Петербурзі –
після таких років такої самоти! –
овацію таку йому зробили друзі! –
коли він увійшов. І він не зміг іти.

Він прихилився раптом до колони.
Сльоза чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте… із каторги в салони…
не зразу усміхнеться чоловік…


ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА - КОСТЕНКО ЛІНА