ШЕВЧЕНКО (Сонет)
Це – буремно випнуте вітрило,
Що човна нестримано жене.
Це – велике серце вогняне,
Що над степом сонцем засвітило.
Стомогутньо випростані крила,
Що між ними рокіт не засне.
Чудо ясне,- дивне і страшне:
Ожила земля й заговорила.
Клекотіння крови і вогню.
Громове – розвиднитися дню!
Встати дню із чорної безодні!
Спалах Крутів, Похід і Базар,
Гаряче розжеврене сьогодні
І майбутній праведний пожар.
Прага, 1936
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...
- Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
- ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
- НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
- ЗАЛИЦЯННЯ Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, […]...
- “Кодня, Базар і Крути…” Кодня, Базар і Крути – Міти крутої долі. Де ви, Коклеси й Брути, Лицарі честі й волі? Бог не дає […]...
- ШЕВЧЕНКО Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже […]...
- НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКО Не предавайтесь особой унылости: Случай предвиденный, чуть не желательный. Так погибает по божией милости Русской земли человек замечательный С давнего […]...
- ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...
- ШЕВЧЕНКО Де сон, де син, де тисячі синів Сплять тисячними снами й переснами – Не спить один там Сон з усіх […]...
- ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
- ШЕВЧЕНКО Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі, коли туди відходив, звідкіля немає вороття. За бронзу й мідь тривкіше […]...
- ШЕВЧЕНКО я зашкодив сатані і тепер діла пропащі із кумедних валунів обізвався дикий пращур перестріне на валу і гаркаво засміється гляньте […]...
- ШЕВЧЕНКО В ВІННІПЕЗІ А. Драгоманові Чоло – як сонце! З-під навислих брів Зорить поет на простір Манітоби, На злет ланів, на вуличні оздоби, […]...
- ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...
- Т. Г. ШЕВЧЕНКО ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ МИКОЛІ І Важкий лютневий лід, в якому тріснув човен, синіє грань води, що імені збулась, і зерна вільхові із білої полови насіялись […]...
- “Тяжко-важко вік свій коротати…” Тяжко-важко вік свій коротати У незнання сумерці німім, І хилитись, і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко-важко […]...
- ДОЛЯ Доле моя, тернями вкрита, Серед зрад несамовита, Дай мені вогню! Дай пожити ще в любові, Дай правдиво в гіднім слові […]...
- СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
- “Наш табор між чагарниками…” Наш табор між чагарниками, І синя – лінія лісів. Щитів і шкур гарячі плями, Сліпучість сонця і списів. Що день, […]...
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- Здається ми перестаємо слухати здається ми перестаємо слухати такою безневинною печаль скрадається вкороченими звуками в яких живого імені не жаль код бездоріжжя: ребра і […]...
- СТРОКАТА (На побаченні з чоловіком) Прихилися мені на плече, Нездоланний, коханий муже! Може й візьмеш вогню, гаряче Розтинаючи тло байдуже. Знадовкола московська тюрма, Тристалітній поліп […]...
- КЛЕН Ріка з Копетдагу, стрімка і студена. Упала до ніг невисокого клена. А він, учепившись корінням в каміння, Висить над проваллям, […]...
- КОБЗАР сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]...
- “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
- “Собі я взяв до креда смолоскипа…” Петрові Лаврову, донецькому козакові Собі я взяв до креда смолоскипа, Що світить ярко й темінь розганя, І хиже зло випалює […]...
- “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
- ПАЛЬМА Розвіяла пальма В пристані крила, Заговорила: – Вітай заквітчатися Світлом на віях, Тим, що вбиває. Ніхто не ждав тебе, Я […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- З Максиміліана Волошина СОНЕТ Стемнілим золотом і жовчою напоїв Вечірній час горби. У млі червоно-бурій Жмути кошлатих трав, мов у звірячій шкурі, В огні […]...
- СОНЕТ К НИНЕ Нет мира для меня, хотя и брани нет; В надежде, в страхе я; в груди то хлад, то пламень; То […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 13 Что в настоящем из прошлого ты принимаешь? Где начинаются вера, любовь, красота? В сердце отметь своем – где ты, душа […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 07 В большие трубы Ангелы трубят. Со всех сторон умершие встают. Их тьмы и тьмы. Куда ни кинешь взгляд – Везде […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 11 Плюйте в меня, Иудеи, бейте, распните! Горд и безумен, Грешен я, грешен, а он кто Един искупитель – Умер он, […]...