Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…)

Заклекотало десь у горлі
Клубком із крони і зо сліз –
І крила, що були униз,
Розкинулися, яко орлі…

“Нізащо пропадеш, ледащо!”
І, повні лютої хули,
Слова камінням загули,
Камінням, пущеним із пращі…

“Воскресни, мамо неповинна!”-
Й душа мольбою підплива…
Як перед образом – слова,
Слова упали на коліна…

І знов прокльони і погрози,
Щоби благати потім знов:
Скричить обуреная кров
І обертається у сльози…
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
Заклекотало, зрокотало –
І стала тиша – і горить:
Так вибухає, так мовчить
Вогненноляве Кракатао.

Прага, 1928

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА