З Максиміліана Волошина СОНЕТ

Стемнілим золотом і жовчою напоїв
Вечірній час горби. У млі червоно-бурій
Жмути кошлатих трав, мов у звірячій шкурі,
В огні – чагарники, в металі – вод розлив.

А брили голих скель, громаддя валунів
Таяться в присмерку, як видива похмурі.
Он – ніби профілі якихось дивних фурій,
Он – лапи-обриси, он – щелепи вовків.

Глянь – пагорб ребрами похитує з зусиллям…
Чий зігнутий хребет поріс, мов шерстю, зіллям?
Хто в цих місцях живе – потвора чи титан?

Тут душно… Вирваться б у простір на свободу!
Там дише стомлено безмежжям Океан
І віє запахом прогнилих трав і льоду.

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

З Олександра Пушкіна СОНЕТ Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 12 Отчего ожидают нас твари склонившие голову, Поставляя нам пищу, и жизнь и иные удобства? Ведь они, между прочим, чисты, и […]...

СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...

ДЕ ЙШЛИ НА ПРИСТУП Далеко за хатами Посеред моря трав, Порослий шуварами, Дрімав півдикий став. Заріс, зчорнів, запався, Змережив зіллям дно, Хіба лиш місяць […]...

Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...

ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...

ГЛЯНЬ ЇЙ В ОЧІ! Глянь їй в очі! – Пишні вії, Мов озера, обгорнули, Де блищать живі надії, Де страждання потонули. Глянь їй в […]...

ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ М. І. Степанову То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздолі… Глянь – мигне та й знов потухне Огоньок заблудлий […]...

САМОТНІЙ ПЛУГ Посеред нив стирчить самотній плуг, Незорана земля лежить в округ. Леміш заржавів, срібне чересло Зчорніло й диким зіллям обросло. А […]...

СРІБНИЙ СОНЕТ М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно […]...

СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...

СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...

Не тоскно не тоскно в цистерні під ребрами спить шакал так у пустелі Сфінкс цей притулок хай сняться золоті саркофаги не будіть...

МЕЖІ Зіпнувсь на пагорб – крутогляд широколано простелявся, і жайвір літо звістував – на мідяну струну низався. Рука спроквола тінь несла, […]...

“Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...

“Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...

ГІМН Замість пролога Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, […]...

Люди люди про дитинство сонця над терасами про схрещення іржавих ножів і чарів на мушлях з віч жовтою плямистою шерстю ягуари […]...

ПРОМОВКА ПРО ВОВКА (З циклу “Вертепчик”) Люди: Горіхові свої мовчазні двори обгородили ми білим залізом, бо вже наш Іван їде з гордої війни – в листочок […]...

СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...

СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...

СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...

СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...

СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...

“Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...

ПОСЛЕДНИЙ СОНЕТ У вдохновенья есть своя отвага, Свое бесстрашье, даже удальство. Без этого поэзия – бумага И мастерство тончайшее мертво. Но если […]...

АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...

СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...

КУЛЯВИЙ СОНЕТ Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,- Затужу за тобою… Як прийде […]...

СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 14 Раздави мое сердце, трехликий Господь, Постучи, подыши, посвети, посмотри, Разломай и сожги мою пыльную плоть И сотри в порошок, и […]...

РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...

ПЕРВЫЙ ФОРТЕПЬЯННЫЙ СОНЕТ Есть книга чудная, где с каждою страницей Галлюцинации таинственно свиты: Там полон старый сад луной и небылицей, Там клен бумажные […]...

ХОРАЛ БЕТГОВЕНА Хай небо хвалить Творця не словом, А громом Його ім’я, Всі землі й води – Його престолом, О муже гордий, […]...

“Заворожи мені, волхве…” “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місцях. Респектабельні пілігрими в комфортних “Волгах” “ходять” по […]...

КИЇВ З ЛІВОГО БЕРЕГА Вітай, замріяний, золотоглавий На синіх горах… Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червллних наших днів ясна заграва. Давно в […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 06 Кончается пьеса. Настала последняя сцена. Мне небо назначило встречу. Последнюю милю Недолго хромать мне, паломнику, как бы лениво Не передвигал […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 03 Пусть слезы и вздохи вернутся опять В глаза мне и в грудь мне. Я тратил Их скверно. Теперь о Тебе […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 17 Любимая женщина, где ты? Как это жестоко, Что нам не встречаться с тобою, не праздновать вместе… Она умерла и захвачена […]...

СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 02 Я отрекаюсь от себя В Твою, о Боже, пользу. Я был Твой сын и Твой слуга. Тобою был я послан […]...

Related posts: