ДОЛЯ

Доле моя, тернями вкрита,
Серед зрад несамовита,
Дай мені вогню!
Дай пожити ще в любові,
Дай правдиво в гіднім слові
Перейти стерню.

Дай неспокою у серці,
Щоб струна бриніла в герці
На добро людей.
Як розвесневу калину,
Дай любити Україну –
Світ моїх очей.

Дай барвистих в грудях ритмів,
Дай ночей, як гостра бритва,
Щоб здолати смерк
У душі, в котрій безмір’я
До майбутнього довіри,
Бо інакше – смерть.

Дай ходить із щастям опріч,
Задивлятись в диво-очі
Мудрості й жаги;
В тихім смутку не конати,
А до дзвону крокувати
Крізь дощі й сніги.

Ув обіймах зелен-рути
Смертним болем хлопців з Крутів
Захворіти дай.
Дай не вірити пророкам,
Що кидають хтивим оком
За чужий безкрай.
Доки сили не умерли,
Дай зійти на пік Говерли
Ще раз перед тим,
Як за вимогою неба
Прийде час і буде треба
В безвість відійти.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...

“…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...

“Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, […]...

ДОЧАСНА ДОЛЯ І Враз веселка з усміхів бровою склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою вірністю з недолі втішить. В серці […]...

“Дівчино-дівчино, зелен смеречино…” Дівчино-дівчино, Зелен смеречино. Стогне кінь, А легінь – До зірниць очима. Иой! Дівчино-дівчино, Зелен смеречино… Небо в лісі Спочило – […]...

“Дощі минулись – і нема…” Дощі минулись – і нема. Сніги іще не впали. Отак – ні осінь, ні зима, Згрібаєм листя, палим. А дим […]...

ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...

Ой сніги мої, сніги Ой сніги мої, сніги срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті. Діаманти, де не глянь, скрізь переді […]...

САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...

“Втомилась доля й хоче відпочити…” Втомилась доля й хоче відпочити, на тінь мою лягла утоми тінь. Кресала камінь зволожнів… То чим би я міг спинити […]...

В ЧАДУ ЛЮБОВИ Що за чар в твоїм цілунку, А в обіймах – рай без межі, Що за жар в твойому тілі, Що […]...

“Присіла сойка на кущі…” Присіла сойка на кущі, Струсила пахощі. В саду зашемряли дощі, У серці – радощі. Я навстіж вікна розчинив – Ой, […]...

МІФ ПРЕДКОВІЧНОГО ЛІСУ Наді мною вітер горне хвилі нетрів лісових. Я в розмаї зелен-моря йду, неначе лісовик. Між тернищами густими пасма кіс перебира […]...

РУТА Р. Е. Листопадні зорі неприхильні до любови. Падаючи, відмежовують себе від неба і людей від себе. Пробираючись крізь зорі, затрачаю […]...

“О, панно Інно, панно Інно!..” О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – […]...

“Заблукайом в сніги…” Заблукаймо в сніги, У навальні, у теплі, глибокі. Світ безмежний такий – І ми в ньому такі одинокі. Заблукаймо в […]...

Доля Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в […]...

МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...

ДОЛЯ – А спиш ти, сину? – Нє вже, нене! – Може, водиці би подать? – Не хочу, – а зголов’є […]...

ДОЛЯ Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні […]...

ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...

ДОЛЯ Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]...

ДОЛЯ Вічно дихає море. Чую бризки на лицях, – Вітер їх стер. Коли переллєш свою синь, Згасиш страсну жагу В криниці […]...

РОЗКІШ-ДОЛЯ Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга, Млява, спека й тьманувата, Де не глянеш, скрізь юга. Жайворінка десь високо, По обніжках ховрашки, […]...

ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...

ГУЦУЛЬЩИНА Красо моя, п’янка чарунко мила, Гуцульщино, розумнице моя! Смарагдами лісів тебе обвила Щаслива доля й пісня солов’я. Чумацький Шлях вгорі […]...

ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...

СПІВАЦЬКА ДОЛЯ В місті Гумані на золотій бані Сидить сокіл сивесенький: “Куди ж ти їдеш, поручнику-пане, Федьковичу молоденький?” “Їду я, їду з […]...

ДОЛЯ СУФЛЕРА Карає доля сивого суфлера, на вічні муки він себе прирік: щодня талантами відчиняє двері, а сам не може стати на […]...

ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...

“По той бік сніги – і по цей бік сніги…” По той бік сніги – і по цей бік сніги, По той бік зима – і по цей бік хуртеча, […]...

“Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....

“Доля – як вирва на площі…” Доля – як вирва на площі! Зграя залізних птахів Хижо скалками полоще Безмір шляхів. О благодатний спокою, Де твоя правда […]...

ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...

ПРОЦЕСІЯ Ю. Соловієві Повільно пропихалися крізь ніч, підносячи скелет над головами. А темрява текла з очиць, і терпли суголовні ями. Вилазили […]...

БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...

“Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...

“Зійшли сніги, чорніють ріллі…” Зійшли сніги, чорніють ріллі, І сік березовий запах. Тумани, мов лелеки білі, До ночі бродять у степах. Дощі змінили заметілі, […]...

ДІВЧИНІ БЕЗ КРАЇНИ Добра сестро птахів, дівчино без спогаду, щоночі дивишся крізь спів чужих каламуть, щоранку дивишся крізь вій золоту погоду, як у […]...

ЖДАЛИ ВСІ ЗЕЛЕНОГО РОЗМАЮ Ждали всі зеленого розмаю, Леготу плодючого тепла, Ти ж дихнув, смертельно-білий маю, І земля снігами загула. Мерзне квіття дитячо невинне. […]...

Related posts: