Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Здригнулася душа від злодіянь…”



Здригнулася душа від злодіянь
З історії розверзлої безодні.
І мов закам’яніла. І мовчить
Від чорногоря злого посинівши.

Хто сіяв вітер? Бурю хто пожне?
Хто на коліна упаде з розпуки?..
Глухі все чують. Бачать все сліпі,
В убогих гаманці тріщать від грошей.

Блаженних, Отче, порятуй. Прости
Й помилуй за гріхи, що мають.
Дорого місячна, дорого світляна,
Понад безодні, чорнотою повні…



“Здригнулася душа від злодіянь…” - ОЛІЙНИК ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ