“Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…”

Смуглявий і стрункий. А золоте волосся
на вітрі шелестить і плеще за плечем…
То заглядає день міський і стоголосний
у невідому тьму полум’яних очей…

І на тугій руці виблискують браслети,
мов зустрічає він покірну Суламіт.
Ой, чую, чую я: “Кохана, де ти, де ти,
чи упадем іще в траву з тобою ми…

І перса молоді так солодко і туго
притиснеш до грудей обпалених моїх?..”
І тягнуться в пилу бліді й гарячі руки,
шукаючи свою кохану Суламіт…

Фантазіє моя! Між рейками й гудками
навіки проклади карбовані сліди,
минуле обніми й йому об гострий камінь
ти голову розбий, щоб тільки кров і дим

лишились на землі по невблаганній долі,
та зникнуть і вони од вітру, хмар і хвиль…
І не здригне Земля в своїм шаленім колі,
лиш дужче заблищить на квадрильйони миль…

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

“…звільна плавно від волосся…” …звільна плавно від волосся починається плече потім крісло потім босі ноги в кріслі потім ще… потім я – живий і […]...

“Спасибі за золоте перо…” Спасибі за золоте перо. Воно – надто гарне для мене, Боюся його зуживати. Невже в Фіренце немає гусей? Як будете […]...

ЩО ЗА ЗНАК – СТРУНКИЙ, МОВ СПИС? Загадка Що за знак – стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак […]...

“Мої слова, добірні й прості…” Мої слова, добірні й прості, Гойдає Тихий океан. І проростають, наче брості, Снажні рядки – дзвінкий пеан. Мої стрункі й […]...

ІРЖАВИЙ ОСІННІЙ ЯВІР Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім […]...

“Титани! Ось він перед вами…” Титани! Ось він перед вами – колючий, гострий чоловік. Непримиренними словами на муки він себе прирік. Чого, чого йому потрібно […]...

“В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...

ЗВІР Уранці місто загуло, Розбуджене гудками; Залізо, камінь, мідь і скло Озвались голосами. І знов живе, лютує звір Стотисячоголовий! Його життя […]...

З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ коли тобі стане аж занадто нудто заведи собі янголятко і дідуся грайся так підстав дідусеві ногу хай гримнеться мордою об […]...

ПІШЛА Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]...

“Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...

ПАМ’ЯТЬ ПРО ТРИДЦЯТІ Іще на могилах земля не осіла, Ще “воронів чорних” батьки пам’ятають, Ще мати живе посивіла, аж біла, Ще душі полеглих […]...

“Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” Хай прийде суд, хай гряне суд суворий! Оросять спрагу вільги ручаї. Якнайулюбленіші власні твори Мені здадуться, наче несвої. І я […]...

КАМІНЬ ПІДСТУПНОСТІ За кам’яною стіною Таємниця крові і грат. Чи здригнеться камінь Від дотику набубнявілої бруньки, Чи брунька мочки помре, Розчавлена фатальною […]...

8. ТАТАРОЧКА Там, за мiстом, понад шляхом битим, По гарячiм каменистiм полi Йде дiвча татарськее вродливе, Молоденьке, ще гуля по волi. На […]...

РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла […]...

“Із тої пори, як сказав на лозинці…” Із тої пори, як сказав на лозинці, Як літеру вивів на папірці, Росло чортовиння йому на мізинці, Чи, скажем точніше, […]...

СЛОВО Змивають хвилі часу назавжди Епох минулих нетривкі сліди. Та на віки лишається у слові Усе, що гідне шани і любові. […]...

ПРОХАННЯ обніми мене як обнімаєш дерева у грозову ніч зодягни мене в своє слово як зодягаєш дітей у їхню безвинність нагодуй […]...

“Губи в губи… тепло і вишнево…” Губи в губи… тепло і вишнево… Он пройшов задумано Дантон… А вгорі бджолою Магадеви монотонно гуде камерон… Зорі вранішні, веснянії, […]...

VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...

ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...

КОБЗАРЕВІ СЛІДИ За Кобзаревим університетом цвіте червона сутінь у саду. Червоною стежиною поета на світло Заповіту я іду. Не забувають нелині крислаті: […]...

БЛІДА ПАННА Приходь в кімнату озанавішену Бліда панно моєї уяви Приходь зажурена візьми силу нелічену Після чашки кави Розбий вазу на смерть […]...

“Ще з дитячих літ піснями…” Ще з дитячих літ піснями ти мене приворожила: брів я разом з чумаками, з козаками міряв силу проти хана; був […]...

КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...

НА СМЕРТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША Рукою водив перед смертю, писав у повітрі усе, що колись дописати не встиг, не зумів. Писання те потім злилося з […]...

БІЛА СИМФОНІЯ Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як […]...

“цей час – як обростання хвилями…” цей час – як обростання хвилями. по колу ширяться тіла. і лиш деревами похилими відпочиває омела. стікають крильцями до кореня […]...

“Бог ясний поміж людьми ходить…” Бог ясний поміж людьми ходить. Бог навчає людей роботи: “Розбудіте, полийте потом, І уродить земля, уродить”. А Диявол його не […]...

“Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...

АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...

ПОЛЮВАННЯ Тягнеться предвічне полювання, Все нові й нові ідуть стрільці, Хитрий звір од вечора до рання Водить їх, жене на манівці. […]...

І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]...

КОНДУКТОР Багнеться бути Кондуктором на товаровому потязі В похмуру ніч Темну ніч Осінню дощову Сидіти на тормозі У кожусі Зігнувшись і […]...

МАЄСТАТ БУЛАВИ У блиску звитяжної слави, Як Фенікса подув живий, Встає маєстат золотавий Лункої в віках Булави. Під нею змагалися вої, Вітаючи […]...

“Яблука доспіли, яблука червоні…” Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – […]...

“І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...

ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]...

Сумнів нас не береться сумнів нас не береться беруться ступні святині їх слід вигравав мов битву так глиняні двійняки де криком диких гусей співає […]...

Related posts: