Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ДІВЧИНА

Ногі босії, стерні коляться, русі коси їй комсомоляться. Як пожар, її личко міниться, очі карії україняться. [1956]

Блукає осінь. Безгомінням

Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]

МАРІЇ

Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов […]

Іду я стежкою дзвінкою…”

Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою […]

РІДНА МОВА

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]

МАЗЕПА XV

Іще в Січі, о даль моя, Ховаючи таємні мрії, Йван зненавидив Палія За те, що він любив Росію. А скільки […]

МАЗЕПА IX

Все степ і степ… Імлу німую Проміння рве в ранковій млі, І даль двох вершників малює На тлі багряної зорі. […]

БАБИНЕ ЛІТО

Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]

СИНІ ТРАВИ

Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, […]

МАЗЕПА. ВСТУП ДО ПОЕМИ

Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, […]

Такий я ніжний, такий тривожний

Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]

Страница 1 из 41234