Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

Чи знаєш ти світання в полі

Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, […]

МАЗЕПА III

Був довго Йван у сні неначе, І серце стомлене козаче То відпускав, то тиснув жах, Що жить йому лишилось мало… […]

МАЗЕПА XIV

Кто при звездах и при луне Так поздно скачет на коне? О. Пушкін У сяйві зоряних огнів Кого це кінь […]

Сном блакитним заснули поля

Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]

В РЕСТОРАНІ

О. Ковіньці Кожний раз я її в ресторані зустрічаю на горе, на жах… В неї очі підведені, п’яні і кармін […]

МАЗЕПА X

Гарматні жерла з-за валів На хвилі дивляться суворо… То Мати-Січ… Музика й співи Між куренів, як і учора. В жагучім […]

З ВІКНА

І. Дніпровському Кінь око скажене криваво примружив, – ударом трамваю хребет перебило… Трамвай – на хвилину… і знову за діло […]

МАЗЕПА XVI

Туман у серці і кругом, Як дим мутний на полі бою… Стоїть Палій перед Петром. Горять докором і журбою Семена […]

Туди, де в синім неба морі

Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]

ЛЕНІН

(уривок) Чи спів, чи крок маніфестацій, чи гул моторів з висоти у шумі теплому акацій, – завжди, завжди між нами […]

Коли потяг у даль загуркоче

Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок […]

МАЗЕПА XVIII

Мазепа дума, як на крицю Знайти ще дужчу силу – гнів… Щоб будувать свою столицю, Петро все просить козаків. Вони […]

МАЗЕПА XXIV

Цей спів – за кров, що у долину Плила, подібно до ріки, Коли столицю України Обороняли сердюки. З них кожний […]

Айстри задумані, квіти останнії

Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]

Мені ти приснилась давно

Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]

ДІВЧИНА

Ногі босії, стерні коляться, русі коси їй комсомоляться. Як пожар, її личко міниться, очі карії україняться. [1956]

Блукає осінь. Безгомінням

Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]

Страница 1 из 41234