Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Бог ясний поміж людьми ходить…”

Бог ясний поміж людьми ходить.
Бог навчає людей роботи:
“Розбудіте, полийте потом,
І уродить земля, уродить”.

А Диявол його не чує.
Загадався, схиливсь на ногу:
“Вепр, забитий з лука тугого,
Коло ватри також смакує”.

Бог рече: “І буде громада,
Мудрі старці, врочисті свята,
Смирні діти, тихі дівчата,
Любі приятелі-розрада”.

А Диявол: “Не вірте казці!”
І, надхненний, в болючій тузі:
“Дійсна втіха і справжні друзі –
В небезпеці і у нещасті!”

І на землю одні упали.
І схопились другі на ноги.
Закурились по них дороги…
І сліди всі по них пропали.

ІЗ ЦИКЛУ “КАМІНЬ” (1932)


“Бог ясний поміж людьми ходить…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ