“Місяцю ясний…”

Related posts:

1. Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
2. ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
3. “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
4. “Бог ясний поміж людьми ходить…” Бог ясний поміж людьми ходить. Бог навчає людей роботи: “Розбудіте, полийте потом, І уродить земля, уродить”. А Диявол його не […]...
5. “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...
6. СХІД СОНЦЯ Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, і місяць чавить мої очі. Та раптом чую: […]...
7. “Холодна тиша…” Холодна тиша. Місяцю надламаний, Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася. Вона, як сніг […]...
8. В позорах древле копіи ношаху В позорах древле копіи ношаху, Ими же в перстень тироны лучаху. Кто в большій перстень может улучити, Яко ДИМИТРІЙ, в […]...
9. “Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...
10. НА РИШТУВАННІ Яка це радість – укладати цеглу, Чуть, як з-під рук будинок вироста! Цілує вітер мою руку шерхлу, Цілує сонце молоді […]...
11. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
12. “Накрила нічка, та й тихесенька…” Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. […]...
13. “В п’ятницю…” В п’ятницю Народився, В п’ятницю… Казали люди: П’яницею буде. Лякались мама: Чи ж то насправді? В п’ятницю Народився, В п’ятницю… […]...
14. НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер […]...
15. БУРЛАКА Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з […]...
16. “Прикладім до колиски мох…” Прикладім до колиски мох, Аби дещо побавити маски. Нерозлучні колиска і Бог, Неспівмірні колиска і красень. Розгорни золотий каталог, Щоб […]...
17. СВЯТИЙ ВЕЧІР Дзвіночок дзвонить, дзвонить, дзвонить, Все місто в світлі, в раю тоне, Аж до касарні б’єся ехо, Бо в тій касарні […]...
18. ПЕТРУСЬ (Байки й прибаютки) Петрусь, щоб стих не вчить, – граматочку спалив; Татусь йому другу граматочку купив, А Петруся – прохворостив....
19. ПЕРСТЕНЬ Уронила девушка перстень В колодец, в колодец ночной, Простирает легкие персты К холодной воде ключевой. “Возврати мой перстень, колодец, В […]...
20. “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
21. ТРИ КАЗКИ Дві казки про тебе недавно я вигадав: казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону спорснули […]...
22. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
23. ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, […]...
24. НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
25. СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
26. ПОРЦІЯ в моєму володарстві медвідь бере цигана на ланцюг загадує йому танцювати бик перетягає крізь ніс тореадора сережку обтикує його бандерильями […]...
27. ВІДПУСТКА Срібляста стежка на воді, На березі – вогні. І зорі, як у неводі, У темній глибині. Сиджу собі на камені, […]...
28. ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
29. ПОТЬОМКІН Потьомкін встав. Перуку зняв шовкову І ходить, агітує за “не так”, За Другу Катерину й другу мову, Що першу б’є, […]...
30. СВЯТИЙ МУЗЕЙ Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала. Зайшла баба до музею, цілує ікони, […]...
31. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
32. НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок, з трьома буханками хліба ішов у Маковщину. Найкоротша стежка туди – […]...
33. “На Круглому кує зозуля…” На Круглому кує зозуля – Чи ще для когось… Чи мені?.. Мабуть, мені – ще всі поснулі На цій широкій […]...
34. СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
35. ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ Олень-красень над кручею Несе писанку між рогами: Писанка небо покотилася, Упала у човник місяця. Ходить хвоя навшпиньки, Кладе палець на […]...
36. “Осінній день. Верба. Ставок…” Осінній день. Верба. Ставок. Вода під берегом хлюпоче. Останній золотий листок Між голих і сумних гілочок Затято на вітрах тріпоче […]...
37. Ряска У старому, занедбаному парку Я стояв над ставком, Покритим зеленою плівкою ряски, І думав: Колись цей ставок був прозорий, Слід […]...
38. У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! […]...
39. “У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...
40. СУРМАЧ Не крик архангельської сурми (Не вірю я в небесний суд), А тут ідуть народи бурні, Червоні маєва несуть. Хіба ж […]...