Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ПОТЬОМКІН

Потьомкін встав. Перуку зняв шовкову
І ходить, агітує за “не так”,
За Другу Катерину й другу мову,
Що першу б’є, та не доб’є ніяк.

На цвинтарях вітають фаворита
Нетлінні олігархи й упирі.
В парламент путь неначе вже відкрита,
Йдуть царювати вимерлі царі.

Я зустрічаю ту нечисту силу,
Сміюсь, як в сонці весняний Дніпро,
Кричу: – Мерці, вертайтеся в могилу,
Там ваше вічне царство і добро!

22.ІІІ.2006


ПОТЬОМКІН - ПАВЛИЧКО ДМИТРО