Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“У роздумах над віком і добою…”

У роздумах над віком і добою
Пишу в країну юності листи:
“Візьміть мене, товариші, з собою –
Я обіцяю вас не підвести!..”

Потрібно рук? Беріть мої ви руки.
Плеча? Підставлю другові в ряду.
А треба пісні – я правдиві звуки
І почуття гарячі віднайду.

В моїй душі вони живуть віддавна –
З буремних літ, коли на край села
Заплакана і юна Ярославна
Своє русяве ладо провела…

Промчали ви, баскі гарячі коні,
Прудким алюром звихрені літа!
І тільки в згадці – спалахи червоні
Та рідний полк і путь його свята.

Тепер новітні співанки на часі,
Бо свіжим словом вистигла доба.
Але й старі, як воїни в запасі,
В музей епохи списані хіба?!

В моїй душі вони живуть віддавна –
З буремних літ, коли на край села
Заплакана і юна Ярославна
Своє русяве ладо провела.

Вони приходять строєм – не юрбою,
Звучать мажорно й пристрасно вони.
…І я прошу: “Візьміть мене з собою –
Мене й пісні, принесені з війни!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“У роздумах над віком і добою…” - КАРПЕНКО МИКОЛА