Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я ріс поміж квітів…”

Я ріс поміж квітів –
найкращих польових квітів
(бо ж у селі).
З голубими, наче озера,
із синіми, як блавати,
та карими, як чорнобривці,
Із соняшниково-золотистими,
чорноожиновими,
а ще, наче терен, – очима…
Кожна квітка мала імення:
Ганя і Таня (навіть дві Тані –
Танька Попова і Танька Котова),
Лариса і Леся /як троянда і рожа/,
Орися, Людмила і Ніна…
Досі віє мені ароматом тим ніжним
від свіжих, як із росою
квітів моєї юності.
Навіть цвіт папороті (чорна Галина)
вабив у темні свої глибини…
Всі вони, як безсмертники нині –
мої невмирущі квіти.
Темнокара троянда стала моєю дружиною,
Папороть лиш залишалась загубленою
в темних глибинах,
чи може хтось поклав у труну вже…
Квіти нашої юності.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Я ріс поміж квітів…” - БАБІЙ СТЕПАН