Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ

Після бою ніч прослалась по селу.
Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги.
Пил на тілі, пил у горлі, – світ в пилу!
Все бої, бої, бої.
І все дороги…

Не поїли молодиці молоком
І дівчата не виносили нам квітів, –
Їх фашисти постріляли за селом,
Ми не встигли їх одбити у бандитів.
І стискались наші руки і серця.
Й раптом пісню колискову ми почули.
Хтось співав у ніч. І звідки пісня ця?
“Спи, мій сину, спи, мій любий, люлі-люлі…”

І побачили ми жінку на містку,
На руках вона дитя своє тримала,
Що заснуло з знаком смерті на виску…
Бідна мати! А вона його гойдала…
Не забуть нам пісню матері вночі
І слова її безумні6 “Люлі-люлі…”

Дим пожарищ,
І руїни,
І сичі, –
І згадались наші мирні дні минулі.
І серця нам налилися гнівом вщерть.
Пить хотілось, спать хотілось. Нили ноги…
І сказали ми: – По конях! Смерть – за смерть!

Знов бої, бої, бої…
І знов дороги…

1941

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ