НА СМЕРТЬ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА

Зчорніла рута, скапала слізьми
На партитуру, як останні знаки,
Карпатський птах на скелі впав крильми,
І світ по нім трембітою заплакав.

З усіх усюд злетілися пісні
Підставити свої широкі крила…
Та пізно – листя вже вкриває сніг,
Лягає тінь холодна, як могила.

Ридає скрипка, лопає струна
І туго б’є по жилах, наче зашморг,
Німий рояль чорніє, мов труна,
Тут не співати, навіть думать страшно.

Живуть, виходить, наші вороги
І ріст, і цвіт їм не байдужі наші,
Одним для них народ цей дорогий:
Що має ситний харч і добру пашу.

А дух наш – як вогонь, страшний для них,
Души його – петлю міцніш затягуй –
Щоб, як творець, щоб, як народ – ти звик,
А лиш були одні робочі тягла.

Маестро, ви ж такий ще молодий,
За Вами лебедять небесні звуки…
Яку весну вихлюпують сади,
А нам таку роковану розлуку.

25.05.1979 р.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА І Ще грають сурми. Ще лунають звуки Його мелодій. А з боків йому Ловці викручують музичні руки І тіло вішають […]...

ДО СВ. ВОЛОДИМИРА Похитнулися міри й виміри, Стільки зверглося вір, богів,- Тільки Він стоїть, Володимире, Той, до кого ти нас привів. У сліпучому […]...

Хрещення Володимира Великого Біля княжої палати Зеленіє пишний сад. Попід липами густими Стали ідоли у ряд. Ідол Волоса, Перуна, Ось Сварожич, там Стрибог, […]...

Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...

Смерть Олега Після славного походу На далекий Царгород Князь в палатах бенкетує І частує воєвод. На столах у вазах грецьких Дивні овочі […]...

СМЕРТЬ ТРОЯНДИ Гине троянда; в тиші вечірній Вітре, не бур їй святочних хвилин! Хай докривавить, сонцеві вірна, Все, що розквітло : мед […]...

ГОНТА Плаче ліліня горизонту Закривавлена в далині, І стоїть неприкаяний Гонта У пекельному тому вогні. Галаготять: герой… убивця… Хто звідкіль – […]...

СМЕРТЬ ТИРАНА Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!.. Тарас Шевченко І околів божественний тиран, Создавший благоденствіє в […]...

“Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...

СМЕРТЬ ПОЭТА Не верили, считали – бредни, Но узнавали от двоих, Троих, от всех. Равнялись в строку Остановившегося срока Дома чиновниц и […]...

“Моя дружино… Так, не легко…” Моя дружино… Так, не легко, Шлях нелегкий цей взагалі, І нам дорогу цю далеку Долать на спаренім крилі. Буває солодко […]...

Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури СССХІІ Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі […]...

ПРО ІСТИНУ Мені відкрилась істина гірка. Народ мій – раб. А я його дочка. Це ж не народ, це просто віслючок, Бо […]...

Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...

“І смерть змаліла перед нею…” І смерть змаліла перед нею, А їй всього – сімнадцять літ. Два білі банти – мов лілеї, І чорні брови […]...

КОЗАЧАЯ СМЕРТЬ Присвячено Петру Петровичу Артемовському-Гулаку Де недавно козак гомонів, Його кінь тупотів, Як на ляха козак налітав, В нього спис запускав, […]...

“Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...

Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...

НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...

ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...

НА СМЕРТЬ ГРАФИНИ РУМЯНЦЕВОЙ Не беспрестанно дождь стремится На класы с черных облаков, И море не всегда струится От пременяемых ветров; Не круглый год […]...

СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА С и м ф о н і я Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро […]...

“Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...

ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...

МОЯ СТЕЖИНА Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота […]...

БАЛАДА ПРО БЛАКИТНУ СМЕРТЬ Примарні камениці і коші подвір’їв, мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи, провалля ночі, що його ніхто не зміряв, і […]...

“Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? – […]...

СТЕЖИНА + Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло […]...

Смерть Ігоря Квітне Київська держава І могутня, і страшна. Майже всі вона з’єднала Українські племена. Не могла лише скорити Напівдиких деревлян, Що […]...

ПРИТЧА ПРО СМЕРТЬ Дід Іван косив траву – Йшла робота туго. Стала біля нього Смерть. – Добрий день, дідуго! Вже своє ти відробив […]...

ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...

ЗАПЛЕТИ КОСУ МІЦНІШ Я на страждання тебе веду – На повільне згорання. Вибухнемо на прощання – Так написано на роду. І, може, в […]...

БРАТИ 1 ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО Ну що б здавалось – ряса і коса, Євангеліє в панськуватих пальцях, Але коли з-під ряси провиса […]...

МАЗЕПА Не голова у поганім колгоспі (і той має вигоди)… Гетьман! Над Україною булава. І в додачу – царева ласка, У […]...

САМООБСЛУГОВУВАННЯ Дивовижний народ! Найбільші його вороги Сконали своєю смертю. Не кажу вже про Сталіна і про Гітлера. Лазар Каганович, один з […]...

Я І ТИ Я і ти – ми завжди в бої, І з голів дерем завої. А своє змінивши в наше, Відберемо спільну […]...

ДУМКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ I думати про смерть тілом, яке росте, яке повне твердої крови, як абрикоса чи кавун, шукати серед цифр абстрактних років, […]...

ТАЙНЫ ДУШИ У души есть свои наслажденья, У души есть заветный свой мир: Своя вера – свои убежденья. У души свой таинственный […]...

ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, […]...

Related posts: