“Ще ранок лиш…”

Related posts:

1. “Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...
2. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
3. “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
4. “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
5. ЗИМНІЙ РАНОК Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба […]...
6. РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...
7. 3. Най би хоч баранчики “Най би хоч баранчики ніколи не виростали” – отак гадав я собі під вечір у Березові тримаючи в колінах те […]...
8. ПРАВІТРИ: ПРАБОГ Протяжні, щільні, вперті, гураганні пронизують Його вітри, і змерзлим серцем колотять в Ньому, як тугим зеренцем. в достиглому горісі… Все […]...
9. ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...
10. ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
11. ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить. За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До […]...
12. БЛАГОДАТНА ЗМІНА Молитва лагідна ранкова І ця поезія хмільна… Як світ, що розпочато словом, Розпочинає день вона. Поезія, як і молитва, Щоденно […]...
13. РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...
14. НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
15. “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
16. “Ну що нам січневий цей скипень…” Ну що нам січневий цей скипень, Зимова колючість імли? Давайте поїдемо в липень, Ми в ньому колись жили. Хмільні і […]...
17. III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
18. РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...
19. РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...
20. РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...
21. ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...
22. СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...
23. ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
24. РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...
25. “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
26. “Ніч западається. Крикне криком ранок…” Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, […]...
27. РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...
28. Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, живі пісні загиблих на світанні, полеглих […]...
29. РАНОК (“Його зозуля на крилі принесла…”) Його зозуля на крилі принесла І птаство будить у гаї “ку-ку”, Рибалка-вітер променисті весла Занурює у повінь гомінку Густих ланів, […]...
30. НІЧ НА ХОРТИЦІ Мережу срібну сипле Дніпрельстан В приборкане Славутне кипіння. Опівночі клубочиться туман, На Хортиці встають мені видіння… За частоколом збились курені. […]...
31. “Під сливами угорками…” Під сливами угорками, Де зріє шум-трава, В джерелах неприборканих Шукав я ці слова. Мені тут юний вік минав, Тут корінь […]...
32. “Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...
33. СТИХІЙНА РАДІСТЬ Їх дві сестри. Одна – сміється, А очі снують проміння в чорну воду, Наче сонце у весняну повінь. Така задумлива […]...
34. “Гори плечима загати…” Гори плечима загати, щоб не зсувалися на неї по ночах, аби опівночі циганка в кожне з вікон беззубо не всміхалася […]...
35. ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...
36. КРИТИКИ Їх, епіграмо, омини. Нехай во здравії вони живуть: у них важка печать – вивчати нас і нас повчать… 1973, липень...
37. ГІРКА НІЧ Заснули люди в чорнім місті, під ковдрами леліють сни. Твоєї мрії не помістить цей світ безкраїй та тісний. Замовкли голоси […]...
38. ІВАН ДРАЧ Із космоери в нашу еру Драчів Пегас вогнем ірже, на ще не списанім папері баладний стрій шикує вже… 1973, липень...
39. НА РІВНІ СВІТАНЬ мов покинуті числа – уламки обірваних вод і пташка звідусюди Січень-червень 1997...
40. ІСТОРІЯ ПАСІК і розкопано каміння і навперейми лиш хрускотіння бруньок зелене Січень-червень 1997...