Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ніч западається. Крикне криком ранок…”

Ніч западається. Крикне криком ранок.
І сонце вдарить сонцем навсбіч.
На лижах вирвусь я за полустанок,
Де горло річки булькотить, мов ніч.

Така ж вона сутужна пару котить,
Останні дзвони літа видиха,
Та вже мороз – хитрющий білий котик –
На лапках ходить, мов коло гріха.

А палиці застогнуть бамбукові,
Як одірвусь я і пірну згори,
А дзвони літа я відчую в крові,
Бо кров моя у дзвонах цих горить…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ніч западається. Крикне криком ранок…” - ДРАЧ ІВАН