ХОДИТЬ ОСІНЬ

Related posts:

1. “Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями…” Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями. І протези погупують так, наче яблука. І вдовиця-шипшина палає коралями. І листочки за вітром […]...
2. ОСІНЬ Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]...
3. “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
4. 01. ОСІНЬ Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться […]...
5. “Осінь – у барвистому намисті…” Осінь – у барвистому намисті. Як циганка – з бубоном в руці. Поцілунок – чистий і вогнистий на моїй зоставила […]...
6. ОСІНЬ. ОСІНЬ. КУПЧАКИ Ах, як пахнуть купчаки – квіти любі! А на клумбі вже гарцюють хлопчаки. Вже крижинкою сльоза задзвеніла. І несміло літо […]...
7. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
8. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
9. З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
10. “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
11. “Літо минуло. Осінь…” Літо минуло. Осінь. Вересень, мила, – ось він. Сад обважнілий плодами. Стали ліси мов храми. В золотоцвіті віти. Повиростали діти. […]...
12. ОСІНЬ Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє, Верби, лози опадають, Берест червоніє. Скрізь, де глянеш, пусто в полі, Де-где козак оре, […]...
13. Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
14. “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
15. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
16. Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]...
17. ШЕПОТІННЯ, ШЕПОТІННЯ проникаєш у мої клітини таким тихим шепотом що хочеться мені вирізьбити в собі вухо і повісити його як образ на […]...
18. “Коли осінь зірваний листок…” Коли осінь зірваний листок Закружля на золотім крилі, – Пам’ять, висвіти якийсь куток На моїй знедоленій землі. Може, під вербою […]...
19. КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
20. “Побілила вдова Осінь свою хату…” Побілила вдова Осінь свою хату, А сягає її хата аж до неба, Все прибрала – сісти спочивати б, Та підвести […]...
21. Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
22. ОСІНЬ І На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим, Над чорні скиби сонно снується Тяжкий, синявий, запашний дим. Іде […]...
23. ОСІННЄ (“Мандрувала ніччю осінь рання…”) Мандрувала ніччю осінь рання Й ранком подалась у білий світ, А мені лишила на прощання Перший ледве що помітний слід. […]...
24. “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
25. ОСІНЬ Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде […]...
26. ОСІНЬ ЖАГУЧА Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть […]...
27. “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
28. ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
29. Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
30. “Поїхали на Сквиру, на гриби…” Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно […]...
31. Осінь Осінь стоїть за плечима. Гляну на поле чи ліс – Перед моїми очима Все мені миле до сліз. Часу хода […]...
32. І ПРИВІТАЄ ОСІНЬ МЕНЕ Колись потоне співуча путь В років безодні. Колись, як нині, так гратимуть Вітри холодні. І темні хмари геть розжене Береза […]...
33. “Із лану вигнаний колоссям…” Із лану вигнаний колоссям, Кукіль пригнувся до землі. Пожовкле листя заплелося В уклін стебла, як змії злі. Йому не шле […]...
34. “Ця осінь, Боже, також золота…” Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і […]...
35. ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...
36. І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
37. ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
38. ПІЗНЯ ОСІНЬ Пізня осінь блудом блудить Між кущами в’ялих рож, Квітів вже вона не збудить, Сіє сльози сірих рос. У лахміття грішне […]...
39. “Теплим воском пахне тепла осінь…” Теплим воском пахне тепла осінь, У повітрі – ніжний аромат Сіна, перев’ялого в покосі, Яблук, що насипані в кагат. Пахне […]...
40. “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...