КОНДУКТОР

Related posts:

1. “І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...
2. УЛИЦЯ Сьогодні знов піду на її вулицю Буду чекать і мріять колисанок Сьогодні ніч безкрила зорі туляться І такий бездумно-ласкавий світанок […]...
3. РУСОКОСОЮ ОТОЧИЛА В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені […]...
4. МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
5. Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
6. ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...
7. ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
8. НАЗАВЖДИ Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, і тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так […]...
9. “Колишеться човен…” Колишеться човен. На землю вечір пада Біліє поплавець на синяві води. В душі знов образи взискуємого грала, І руки тягнуться […]...
10. “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
11. ПРИСВЯТА М. А. У твоїх покоях сутінь, Синя сутінь звідкись з України, І журбі в них так безпечно… Його образ, буряковий […]...
12. АТАВІЗА Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я […]...
13. “Іване Петровичу, дядьку Іване…” Іване Петровичу, дядьку Іване, На грудях у вас ордени й ордени. З війни не вернулось чотири сини, У серці навіки […]...
14. ПАРИКМАХЕР Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка. Почувалося дощово і по-осінньому облудно – В […]...
15. Осінній дощ Шумить дощ осінній, шумить монотонно. Скляні переливи, скляні передзвони. І схлипи довкола, і сльози невтішні, І скаржаться вітрові клени і […]...
16. Наш день – кільчення проростання наш день – кільчення проростання і колосіння ми – танцюристи бажаємо руками обняти небо в пошуках за невловимим райським птахом […]...
17. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
18. РЕЙД Бухта в тумані, не видно хмар і сопок. Вриваєсь тільки гамір, стогне рейд. Світ таке безмір’я, а я – я […]...
19. 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
20. “Одигітрія плаче в чужій Ченстохові…” Одигітрія плаче в чужій Ченстохові По загиблих синах, по державній порі, І від горя й ганьби в непорочній любові Благодаті […]...
21. РИСИ ГІР Обведені смужками мені подобаються риси хінських гір Витворені зломи верхогір і падань. Літом я пригадую вони похожі на килим з […]...
22. Колискова першого дня В кімнаті з вікнами на весну цвітіння вечорове в’яне. Я у теплі твоєму скресну, зерно, просвітлене і тьмяне, найзолотіша із […]...
23. ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
24. ДВА ТИЖНІ Два тижні як ми мовчимо Два тижні як ми чужі… Чи були ми коли так нестримно злими Скажи, скажи? 25. […]...
25. ПЕЙЗАЖ Вечір охоплює далі неясні Гори окутує в сині серпанки Тони прозорі сухі і безстрасні Плинучий в сутінь спів колисанки. Над […]...
26. ЗОВСІМ ОХОРЕНИЙ Я незадоволений і розчарований. Скажу простіш – цілком нудний я. Життям беззмістовним доконче зморений, Цілком зануджений, зовсім охорений, – Хочу […]...
27. “Знаходжу прапор у горінні…” Знаходжу прапор у горінні – цвіт прапорів у поколіннях. Стрибки дерев багрянцем вивільняю, хрипіння кореня вогнем звиваю. Вдивляючись у чорноту […]...
28. ЗАПИТАННЯ Чи чуєш ти мене Обагнена Ти зникла не оглянулась… Чи бачиш ти мене Я твій Ховаюсь в туманах Чи скотиться […]...
29. ЛІСИ ШУМЛЯТЬ Ліси шумлять, так шумлять ліси – день і ніч… день і ніч… Я глибоко в домі, в незнайомому домі роками […]...
30. ПІСЛЯ РОЗЛУКИ Як засяде сутінь під ліхтарнею, заголосить місяць в небесах, будь для когось поконвіку гарною, хай повз тебе старість перейде....
31. “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
32. АТЛАНТІДА Вабить мене в краї незнані далекі В царство ледяних шпилів і червоної міди Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка […]...
33. НЕВРАСТЕНІЯ Нерви. Рухливі в безсиллі. Зимність. Потворна, як жах. Думки похилі В небесах. Безсилля душить. Напруження з центру. Туга силу живу […]...
34. ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
35. В ТЕАТР Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу з колегою Ах я буду цілий вечір уявляти […]...
36. ДИМАР Димар з червоним обводом Найвище Залізо стовбури кран ланцюги Вода 2 хінських голодранці по парі корзин у них з фісташками […]...
37. ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
38. ПОЕЗІЙКА РОЗЧАРУВАННЯ Я розчаровуюсь у своєму смичку. І потім – мені бракує трілер. Я опізнивсь і конаю в своєму кутку, Я конаю […]...
39. “У сутінках і трави сутеніли…” У сутінках і трави сутеніли, і олово важке несла ріка, лиш рушники на цвинтарі біліли, затиснуті хрестами в кулаках. Ніде […]...
40. ІЛЮЗІЯ Що суджено і що лежить на серці, як пахне стиглість і яка на смак? Таке припізнене забарне милосердя, бо все […]...