Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…”

Хай прийде суд, хай гряне суд суворий!
Оросять спрагу вільги ручаї.
Якнайулюбленіші власні твори
Мені здадуться, наче несвої.

І я клякну, мов грішник окаянний,
На гострий камінь проминальних днів
За те, що серця не тривожив рани,
А лиш віків луною гомонів.

Гряди, як грім, високе правосуддя,
І появи мій заповітний день!
Немов скарби принадного полюддя,
Що виповняли княжий козубень, –

Мої плекання, мускулясті болі
Із надрів серця виллються на світ;
І я, надпивши з келеха юдолі,
Прийму, як присуд, плодоносний гніт.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

“Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)