“Все збулося! Вертайся до степу…”

Related posts:

1. ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
2. СИНІВНЕ 1 Звідкіля ця синя печаль? – Ця краса на лісах, в полях, Що просочується крізь даль, Що струмує звідуся? Мов […]...
3. ПСАЛМИ СТЕПУ Кривавії зорі світ повідають. “Слово о полку” 1 Лежиш, скривавлена і скута, Мов лебідь в лютім полоні. Яка ж страшна […]...
4. ЧОРНОСТОПЕЦЬ. Балада До кручі його привели – З палаючим зором орла! В серпанку вечірньої мли Він слухав, як битва гула. Стояв перед […]...
5. ДУМКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Хто скаже нині, скільки літ мені, З яких то пір мене прозвали Степом І скільки ще лежать мені під небом […]...
6. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
7. НА ОРІЛІ Друже мій, курличуть журавлі, Вогнище на кручі догоряє. Картоплини, спечені в золі, Батько твій для внука вибирає. Батько сивий, а […]...
8. НІЧ У СТЕПУ На небі пожежа західня палає. Земля червоніє принадним рум’янцем. Заснула вродлива, весела, щаслива, І небо над нею темніє… стемніло. І […]...
9. “Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...
10. “О мерзенне поріддя степу…” Доларникам О мерзенне поріддя степу, Тьмяний виплоде схресних рас! Не здвигнув тебе дух Мазепи, Не окрилив тебе Тарас. Владі ламаного […]...
11. “У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...
12. ВЕСНА Й ЛІТО В СТЕПУ Годі тобі, степе, Годі твердо спати: Перестала в тебе Зима царювати. Зникнув сніг, і сонце Засвітилось чудно! Сохне-просякає Дорога безлюдна. […]...
13. “Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...
14. “Він вночі прилетить на шаленім коні…” Він вночі прилетить на шаленім коні І в вікно він постука залізним мечем. Ти останнюю казку докажеш мені – І […]...
15. ДУМА ПРО ЗДОРОВ’Я – ДУХОВНЕ, ФІЗИЧНЕ І Т. Д Я молодий, з бадьорою ходою, здоровий, дужий, з буйнодзвоном сил, упевнений, свідомий, що кохають мене на цій землі… Навколо нас […]...
16. ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...
17. ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
18. “Місяць воду вистелив габою…” Місяць воду вистелив габою, А по ній біжить ясне дитя… Цілу вічність пливемо з тобою В океані на ім’я Життя. […]...
19. ДО СТЕПУ Поведи мене, поведи мене До своїх колоскових осонь, За Паліївку та за Димине, Де гарячі шляхи, як вогонь. Розкажи мені, […]...
20. МІЦЬ Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]...
21. В СТЕПУ Високий рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген […]...
22. В СТЕПУ По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння, і коршак у пошуках суші заточує лет, розмотана нитка сотається в небо від […]...
23. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
24. ВЕЧІР У СТЕПУ Вже хмари бгаються в клубки червоні; Поля роси вечірньої жадають; Дзеленькає дзвоником поштар, і коні В долині куряви не підіймають. […]...
25. ЗЛИВА У СТЕПУ Був степ як степ. Я брів за чередою, притрушений пилюкою рудою, на обрій позирав я недарма. Південний край сухого небозводу […]...
26. СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...
27. “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
28. “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
29. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
30. “Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...
31. “Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...
32. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
33. “В степу гриміли грози…” В степу гриміли грози, На морі шторм шумів. І витирав я сльози Коханій як умів. Нічого не просила, Тремтіла, мов […]...
34. “Гудуть у степу трактори…” Гудуть у степу трактори, Біліють у просторі села; Гуляють на волі вітри, І днина висока й весела. Тополі. Дороги. Блакить. […]...
35. “В степу, де миються ховрашки…” В степу, де миються ховрашки, На небесах, де спокій ліг, Куди зирну, там легкі пташки Грайливих усміхів твоїх, Бо нині […]...
36. Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...
37. “Марно кликала, пуста, недбала…” Марно кликала, пуста, недбала, Де ж ти діла, розгубила гнів? Для якого спокою приспала Полум’яні пориви синів? Це ж тебе […]...
38. “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
39. “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
40. “В степу цвітуть маки червоні…” В степу цвітуть маки червоні, Маки червоні польові. Мов жар, горять на степу лоні Їх короговки вогневі. Дажбога люблені вибранці, […]...