Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“О мерзенне поріддя степу…”

Доларникам

О мерзенне поріддя степу,
Тьмяний виплоде схресних рас!
Не здвигнув тебе дух Мазепи,
Не окрилив тебе Тарас.

Владі ламаного алтина,
Владі злотого й срібняка
Віддавалась робуча спина,
Продавала снагу рука.

Влада долара твій нерозум
Заманила в чужі краї.
Жар любови ти вбив морозом
І забув ти степи свої.

І споганив співуче слово,
Славу предків… О зрадо зрад!
Де шукати серцям обнови,
Щоб цвіли – як вишневий сад?

Де дістати євшану-зілля,
Щоб заблиснув сяйний кінець,
Щоб прокляв ти чуже посілля,
Повертаючись на чебрець?

Все мовчить. І земля, і зорі
Потонули в імлу мутну.
Тільки я, мов Електра в горі,
Гнівом граду тебе кляну.

1950

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“О мерзенне поріддя степу…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)