Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“В степу гриміли грози…”

В степу гриміли грози,
На морі шторм шумів.
І витирав я сльози
Коханій як умів.
Нічого не просила,
Тремтіла, мов струна.
Вона мене любила,
Як потім – ні одна.
Розстались на причалі
Під висвисти вітрів.
Про те, що буде далі,
Я думать не хотів.
Що мало бути – сталось,
Спливло у небуття.
А сльози ті зостались
На все моє життя.

“В степу гриміли грози…” - ЛУКІВ МИКОЛА