Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ

Пожалься, Боже, що світ закурився,

Це за гріхи Бог на всіх нас озлився!

Брат брату недруг, син батьку ворожий,

Скрізь недовіра і всі насторожі.

Своєї тіні жахаються люди –

Гріхи це чинять, пануючи всюди!

Прямуйте, люди, мерщій до покути,

Не так боятись ви будете скрути.

Бог любий мир вам почне посилати,

Од вас не буде лиця одвертати.

Немов на морі, так хвилі у світі,

У тому морі нелегко вціліти.

Щоб уціліти від лютої хвилі,

Потрібно злості покинуть заїлі.

Боже, дай людям святу твою згоду

І по негоді подай нам погоду.

На Україні

Постійно гинуть, Вкраїна – це море!

Воно червоне,

Хто сам – потоне, в гурті – переборе!

Хай Україна

Буде єдина, татарин хай згине,

Нехай на згоду

Візьме угоду, хай любить русина!

Боже, дай згоди святої Вкраїні,

Хай Україна у січі не гине!

Вже Україну в крові покупало,

Невинним людям надміру припало.

Мед-молоко по землі хай поплинуть,

Люди мечі хай покрушать і кинуть,

Хай переплавлять гармати на дзвони,

Щоб дзвоном славить тебе на всі гони,

Як пожаданий ти мир подаруєш,

Що завжди дітям своїм офіруєш.

Дай, Пане, миру, дай конче святого,

Так хочем того по довгому бою!


СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ - БАРАНОВИЧ ЛАЗАР

СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ - БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
 »