Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ

Мов невтомні кораблики
В морі зеленому гички,
даленіють жінки
у тумані холодної мжички,
Даленіють жінки –
сиві постаті над буряками –
як знаки запитальні
стоять між густими рядками.

Занімів поперек,
а буряк, наче глек,
нахололий, обтягує руки,
і нехай йому грець,
де той в біса кінець –
зеленіє аж за виднокруги.

Як опустять дощі
довгі поли в мереживо лану,
заніміють машини,
що вже безпорадними стануть,
будуть терпнути пальці,
міцніші в стократ від залізних,
буде в осінь і зиму
на пунктах приймальних завізно.
Буде цукру, як снігу,
поля можна вкрить бурякові,
буде солодко людям
від їхньої праці гіркої.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ - БАБІЙ СТЕПАН