Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Експромт грози, її палке натхнення…”

Експромт грози, її палке натхнення –
це блискавка раптового рядка,
що світлом ярим вибухає з мене,
що з підсвідомості аж витіка.

Поезія – експромт грози улітку,
коли здолавши больовий поріг,
мелодія калинової вітки
тремтить і пахне на устах моїх.

Поезія – це грому гнівне слово,
це грому пафос, пристрасний, терпкий,
вони втямки лише болиголову,
вони лише кануперу втямки.

Експресії смородини і м’яти.
Експресії тройзілля і хвощів.
О асонанси ластівок крилаті
й чіткі алітерації шпаків!

Передчуваю блискавку у серці,
передчуваю формотворчу мить:
вона по жилах на свободу рветься,
вона вогнем по жилах струменить.

Пульсуюча, знервована пожежа!..
Жорстока, мефістофельська краса!..
Ця блискавка зненацька опереже
моє чоло, неначе небеса.

Поезія – прозріння трав і глоду.
Поезія – прозріння солов’їв.
Це світла інтуїція природи,
З якою б я зрівнятися хотів…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


“Експромт грози, її палке натхнення…” - ГУЦАЛО ЄВГЕН