Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“У видимому немає окремого…”

У видимому немає окремого.
Усе переплетено.
В перетіканні – всі речі.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Зірвана квітка перетікає у небуття.
Небуття – цвинтар окремого.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Відокремлюючи себе, западаєшся в небуття,
сліпнеш, глухнеш,
не відчуваєш доторку,
втрачаєш смак і нюх.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Твоє “я” – двері в не-існування.
Твоє “я” – твоє відокремлення.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Найцінніше – безцінне, дароване.
Усе, що оцінюється, – ілюзія.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Дихай небом, перебирай простором, пливи часом.
Не зав’язуй себе у вузол.
Відлунюй!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Усе справжнє – поряд.
Усе маревне – далеко.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ти – погляд з невидимого назовні.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

А окреслюючи межі – поменшуєшся.

15-31 серпня 1998 р. Львів

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“У видимому немає окремого…” - НЕБОРАК ВІКТОР