Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ТИХИЙ

Досить шептатися, тише!
Хай заговорять громи!
Гнів наші душі колише,
В груди вдаряє крильми.
Хто ж наполяже сильніше?
Хто, як не ми?

Хто, як не ми, розтороще,
Скине московський гніт?
Доки ганьбитимеш, площе,
Хижими гаслами світ?
Гнів наші душі полоще,
Гнів – як магніт!

Люди, конає свобода.
Нації цвіт у тюрмі.
Гвалту не збудеться врода,
В лютому згине ярмі?
Серце здавила колода –
Всі, як німі.

Досить шептатися, тише!
Хай заговорять громи!
Гнів наші душі колише,
В груди вдаряє крильми.
Хто ж наполяже сильніше?
Хто, як не ми?

1982

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ТИХИЙ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)