Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






САВУР-МОГИЛА

Колись давно, в добу воєнних бур,
Прийнявши прю на пагорбі крутому,
Поліг за славу лицарського дому
Хоробрий скитич, провідний Савур.

Тоді не знали жалібних бандур, –
Свою скроботу виливали в тому,
Що насипали воєві бутному
Ставну могилу і навколо мур.

Пливли віки – як хвилі під вітрами!
Розмили мур, замулили балки
І вкрили далі чорними ярами, –

Могила зводиться, навдалеки,
Щоб міг з-над неї мандрівник завзятий
Всю Україну зором осягти.

1941

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

САВУР-МОГИЛА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)