Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЛЕГЕНІ

О. Лишезі

Іній,
вже й очерети змерзли:
навіть кінь – і той губами не відігріє
(він був колись конем і він це знає),
крізь нього йшли дощі; вони його й розмили врешті,
в землю вбили.
Це вже відтак
з рудої голої землі з’явились два осикових листочки:
тепер вони – його легені.
У кожнім році, ближче до зими,
вони, звичайно, опадають –
йому стає самотньо,
навіть
тяжко.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ЛЕГЕНІ - МАЛКОВИЧ ІВАН