“Піднявши білі прапори…”
Піднявши білі прапори,
Пливе в полон хуртеча.
Полярна півноче, кори!
Йде звага молодеча.
Лише пратишу не поруш,
Могутня, довга ноче.
Нехай, уставши з мертвих душ,
Мені безкрай шепоче.
Я йду, вергаючи відчай,
І чую, шепче берег:
“Мандруй, мандрівче! Наслухай
Душі урочий шерех”.
1972
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- “Снилось мені: там, де білі ведмеді…” Снилось мені: там, де білі ведмеді Смокчуть у лігвах засніжені лапи, Йшла без одіння окрилена леді, Леді Годайва, уставши з […]...
- “Брунатний захід…” Брунатний захід Дзвенить, як мідь, І б’ється пахіт У небозвідь. Полощуть ниви Небесний пруг. Рвачкий, щасливий Безкрай навкруг! Спинись, мандрівче, […]...
- “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
- “Вітрила білі і рожеві…” Вітрила білі і рожеві Під небом ніжно-голубим. І тануть хмари перкалеві На горизонті, наче дим. На берег хвилі напливають, Легкі […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
- СВ. СОФІЯ ЦАРГОРОДСЬКА До помсти кличуть почорнілі нави. Яка первісна, дика голизна, Де продудніла зграя навісна, Наклавши слід на образи кривавий! Давно погасли […]...
- “Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...
- ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
- “Білі змії повзуть по схилах…” Білі змії повзуть по схилах, Білі змії прудких завій. І не бачу я друзів милих, І не знаю, де жереб […]...
- ІІІ Анданте. Маєстатичні сатурналії Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]...
- ТИ МОЯ! Ти моя! Ти моя! Ти моя! Ти моя, моя ясная мріє! Ще тепер пал в душі чую я, Насолодою серце […]...
- ЧОРНОЗЕМ (Уривок) В чорні ночі виходиш в самотній простір: Б’ється серце в грудях неспокійне. Виє вітер, як бідний стривожений звір, Що ворожить […]...
- НАД ОЗЕРОМ ЩИРБСЬКИМ “Молодій музі” І Над озером Щирбським ні пташка не пирхне, Край плеса ліщина не шепче, Ні рожі не дишуть, вітрець […]...
- “Кари кар – невимовно мало…” Кари кар – невимовно мало! Сном німотним, світе, не спи! Під чужим очамнілим чвалом Застогнали мої степи. І розкрита, ненатла […]...
- ІФІГЕНІЯ кимвали й тимпани ущухли гієною виє місяць відчай лягає на землю паполомою берег залузаний мушлями у куряві бурунів а серце […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- “За Атабаскою намети білі…” За Атабаскою наметі білі – Мов каравели стали до стерна. Жаркішим жаром після заметілі Горить-горить рясна горобина. І я вітаю […]...
- БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
- “Кіт на глині…” Кіт на глині. Очі сині. Жменя кігтів у руці… Золотим мішком – не клином – відлітають горобці. Недалеко. Не останні. […]...
- “Якщо твої товариші…” Якщо твої товариші Не ділять дум твоїх віднині, – Не дай торкнутися душі Рукам, що зраджують святині. Хай твердить той, […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- ХОДИТЬ ВЕЧІР Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи […]...
- “Слова, що владою вагомі…” Слова, що владою вагомі, Дзвінкою римою вінчай І в кожній букві, кожній комі Тамуй розгойданий відчай. Душа співця свідома спраги, […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
- “Нехай обдурений я сном…” Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, – Нехай! але […]...
- БІЛІ КОТИКИ На вербі, на пагіллі, Білі-білі котики. Доторкнуться лагідно Лоскотливим дотиком, Доторкнуться котики, Білі, невеличкі, До руки, до ротика, До моєї […]...
- “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
- “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- “Плюскочуться білі качки…” Плюскочуться білі качки В басейні, під тінню каштана. На крилах блищать крапельки, А в кожній – життя океана. Хіба я […]...
- ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...
- “…про білі ночі. про рожевий сутінок…” …про білі ночі. про рожевий сутінок. про ко – лихання сіроморя в туманах. про найтихший гуркіт. про найтихший стогін. хвилі. […]...
- “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
- “А що в Москві? Панують знову білі…” А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; […]...
- Білі акації будуть цвісти Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будем іти ми […]...
- ЧОРНИЙ ОСТРІВ, БІЛІ ЛЕБЕДІ Я іду собі у вересень, в лоскотання павутинні, Чорний Острів на тім березі, білі лебеді на хвилі. Соціальне забезпечений, що […]...
- Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
- “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...