ОКСАНІ КЕРЧ
Авторці статті “Тривалий пам’ятник”
Майстерине з гідністю морського міста,
Твої слова – як музика троїста.
Що в спрагле серце вихорами б’є!
І промениться почуте моє,
Бо випрозорюється хмурий обрій
На цій землі, зрадливий і недобрій, –
Навкруг долаючи плебейську муть.
І ти ведеш розмаяно, Оксано,
Когорти воль, що мужньо й полум’яно,
Перемагаючи московський зів,
Мечами пишуть аматонський спів.
1 грудня 1983 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ОКСАНІ КЕРЧ Вони летять – лічить чи не лічить Оті літа, як стая журавлина, Де неквапливо птах за птахом лине… Так птаства […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- ВІКІНГ І Розвивається долі, в яру, черемшина, А на річці човни – вже готові. Я складаю всю зброю і плащ біля […]...
- ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
- “Тужу, як якша, в’яну за тобою…” Дружині Вірі Тужу, як якша, в’яну за тобою! Молюсь до Ками, щоб гінкий бургун Пригнав до мене буйною грозою Рахманну […]...
- СКОРПІОН Блаженні дні і ночі на селі, Землі Волинської родюче лоно І дух полів, і голоси з балкона, І крекіт жаб […]...
- “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...
- “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
- ЗВАРИЛА ЗІЛЛЯ Зварила зілля в чорнім казані І пронесла, де птиці щебетали: – Охороняй від лядської потали, Від шаблі й куль на […]...
- “Із лану вигнаний колоссям…” Із лану вигнаний колоссям, Кукіль пригнувся до землі. Пожовкле листя заплелося В уклін стебла, як змії злі. Йому не шле […]...
- “Важкого зерна золотистий ворох…” Важкого зерна золотистий ворох І повінь сонця на дзвенкім току Хіба забуду, як журбу легку, В ці довгі дні наснажувань […]...
- СВІТАНОК Гукнув у праліс Пракий – І там, де луни упали, Здавалось, галяви стали,- Могутній голос такий! Кремезні люди гудуть У […]...
- “Туманіє печерська гора….” Туманіє печерська гора, Туманіють і зір, і бажання. Літо красне, здається, поволі вмира – Мовчазне, непомітне згорання. Літо, літечко, літепло, […]...
- КАНДИБА Доба хворобами росла І парувала чвар і злобу. Лукавства колоту і зла Плебейську бурили утробу. На правду – кривда, лжа […]...
- БАСКАК На кошлатім сидить коні, Руки – в боки, очми – шугай. У зіницях киплять вогні, За плечима в’юнкий нагай. Наче […]...
- СТАЛІН Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, […]...
- “Лежать скелети без голів…” Д. Чубові Лежать скелети без голів, Німують, білені вітрами. Чий вік дочасно відлетів, Не ставши гробом під хрестами? Чиє життя […]...
- “Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...
- ЛЕТА Страстной чредою крестных вех, О сердце, был твой путь унылый! И стал безлирным голос милый, И бессвирельным юный смех. И […]...
- ОСІННІЙ ДЕНЬ РІПИНА “Посадіть ялівцю, що нагадує рідні тополі, На могилі моїй. Хай душа, як на давнім донецькім роздоллі, Пораює на ній!” – […]...
- “Як я полем іду, гнеться колос до ніг…” Як я полем іду, гнеться колос до ніг. З ним сумною душею я шепіт веду; Чує колос усе в зачарованім […]...
- ТИ КРУГ ШИЇ РУЧКУ В’ЄШ Ти круг шиї ручку в’єш, Круг серденька – зраду, Знаю, знаю, що ведеш Мене на загладу. Я цілую жар губок, […]...
- “Над Україною навис…” Над Україною навис Останній день Помпеї. Що вдіє щит і меч, і спис Для неї? Нової спраглі боротьби, Ми завжди […]...
- ТАРПАНИ (Дикі коні) Де під вітрами плеще Інулець І ходять дрохви по вівсюг рославий, Там тарпани поскублюють отави І воду п’ють із чистих […]...
- “Що варте право без твердої влади…” Р. Гром’якові Що варте право без твердої влади? Зухвалий сприт на смітники змете Видіння визволу і все святе, Що ти […]...
- “Куди ведеш нас, Господи? Куди?” Куди ведеш нас, Господи? Куди? Рятуй, спаси від злих, немилосердних! Дай поховати рідних, молодих У землю, від морозу тверду. Дай […]...
- ПЛЮЩ Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]...
- “Усі погоджуються: гострий дзюб…” Усі погоджуються: гострий дзюб У войовничого Івана Дзюби. На партократів пильно точить зуби Поборник правди і нищитель згуб. Так проти […]...
- ШУХЕВИЧ (Монолог) Далеко, тату мій, ти спочиваєш Серед смерек, на похилі Карпат, Але близький мені твій войовничий, Повитий славою, безсмертний дух. Я […]...
- “Рим – велич, а Флоренція – краса…” Д-рові Д. Мельникові, меценатові Рим – велич, а Флоренція – краса! Жадав би вік свій провести край Арно, Де по […]...
- “Безсиле холодне сонце…” Безсиле холодне сонце Бороло повстану тьму… Кому розгадати сон цей, Позбутись біди кому? Вужами, як чахлі сквирі, Сухий плазував туман. […]...
- МЕШКО Скорботна Мамо! В давнину Ніоба Такої долі мати не могла. Калічать сина каторга, хвороба – І душу душить арештантська мла. […]...
- “Земля п’ятьох материків…” Земля п’ятьох материків Мені лягала гордо в ноги, І владно лавром перемоги Квітчав я подвиги шляхів. Запраглі вруна, аргонавти Не […]...
- ПРИСВЯТА Не світлий спокій дорогих глибин Прозорої і чистої науки, Не золоті натхнення орхідеї – З ласкавости незмірної своєї Пошли мені, […]...
- УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ О віщі пращури Кирила, Що людям сяйво слали крізь віки! Це з ваших віх, окрилені знаки, Розгін історія творила. І, […]...
- КОНЧИНА КІМЕРІЙЦІВ (За мітом) Ржуть тарпани у нестямі шаленій, Чуючи ніздрями битву близьку: З бурого сходу, як дикі олені, Скити в нестримному […]...
- РУССКИЙ УМ Своеначальный, жадный ум,- Как пламень, русский ум опасен Так он неудержим, так ясен, Так весел он – и так угрюм. […]...
- НІЧ Все людство до землі прибили міст світл а, І ночі вже нема на жодній там півкулі. Як мозок стомлений, спрацьований […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- МІЙ САД Я посадила сад. І в білосніжну піну, Що легша за морську, пірнаю із гори. І вже не сад цвіте, а […]...