Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Лежать скелети без голів…”

Д. Чубові

Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами.
Чий вік дочасно відлетів,
Не ставши гробом під хрестами?

Чиє життя сплатило дань
Суворим будням вічних прерій?
Чий крик сполохав глухомань
На цій землі зеленоперій?

Чия несповнена жада
Пригод і простору погасла?
Чиїх то ребер кість тверда
У даль зове – як поклик гасла?

Навкруг ніхто не відповість.
Лиш обрій бризкає вітрами.
Звели скелети білу кість –
На дикий захід митні брами!

1967

“Лежать скелети без голів…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)