“Усі погоджуються: гострий дзюб…”

Related posts:

1. “Я стільки вам, я стільки написав…” Я стільки вам, я стільки написав Любов’ю, болем – все про Україну… Гадалось вгляну вибуяність лав (Коли народ підноситься в […]...
2. “Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...
3. ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...
4. ПЕРЕЛЯКАНИЙ Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної […]...
5. ІЗ БОРУ В БИКІВНІ Коли в очниці бурих черепів Загляне вічність, ідучи в безмежність, Який почати похоронний спів Отим, хто впав за горду Незалежність? […]...
6. Любіть Україну, як сонце, любіть Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у […]...
7. СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД Відколи вкрали владу серп і молот, Людською кров’ю обагрився шлях! Убивцям чести начіпляли блях, Щоб між народів піднімати колот. Хто […]...
8. “Чи буде, як досі було…” Миколі Жулинському, гостеві з України Чи буде, як досі було? У тій сатанинській країні Вмиратиме голе село, Тамуючи зойки чаїні? […]...
9. УКРАЇНСЬКИЙ МАРШ Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” 1 Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, […]...
10. “Така велика, світова жальба…” Така велика, світова жальба! Куди подівся імпет України? Ще й досі в круг кривавої махіни Веде народи брежнєвська ганьба. То […]...
11. “Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...
12. СТУС Твоє обличчя – різьблене з граніту! Найдосконаліший митець мигцем Відбив у бронзі профіль твій різцем, Коли вершив поставу красовиту. Наваго […]...
13. “Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...
14. “Ім’ям Калініна він закаляв…” Александровским клеветникам Ім’ям Калініна він закаляв Індустріальне слово Запоріжжя – І з-під почвар і наклепів суміжжя Забулькотіла патока неслав. На […]...
15. “Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева…” Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева! Вганяє в зайд відомсти пазурі. Галичина на Замковій горі Уже не плаче, Ярославни мева. А скільки […]...
16. 6. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА ДО ПОЕМИ (БРАТУ ТАРАСОВІ НА ТОЙ СВІТ) У пахарській хаті Україна мати Обох нас родила; У чистому полі На одному лоні Обох нас пестила; Однакові пісні Обом […]...
17. ЕПІЛОГ (Перебудований) Від Хабаровського до Таліна Всі народи судять Сталіна. А було ж, було – Одами росло! Гей, скрипіли прудко пера – […]...
18. “А що воно, щастя? – не раз я питався…” А що воно, щастя? – не раз я питався. Питався, питався… Дарма, – не дізнався. То казали – у парнім […]...
19. “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
20. НАПЕРЕДОДНІ Спахає північ. Як луна століть, Сурмлять сичі над урвищем бездонним. До Жовтих Вод нестриманим розгоном Пливуть полки – мов грози […]...
21. Вітри Азії Колони з базальту. Фасади палаців На перехресті. Й вітри, Які супроводжують кочовиків, Що випалюють культури Правом сильного. Циклопічні мури, вкриті […]...
22. “Гнилі моря на тілі України…” Гнилі моря на тілі України Збирають мито з ракових отрут. І навіть неба голубий редут Не погамує наступів руїни. Болить […]...
23. КИТИ На берег викидаються кити, Об скелі б’ються гордими тілами, Мов кораблі, підхоплені штормами, На берег викидаються кити. І хоч не […]...
24. ЛІОН Ліонські тумани – Сирі, безнастанні… Але не тумани згадались мені, – Дими, що їх пихкав Ліон у світанні Сигарами труб […]...
25. КОНОТОПСЬКА СЛАВА То не димлять пожеж дими, Не ринуть буруни потопу, – Беруть бояр навперейм и Відважні вої з Конотопу. І косять […]...
26. ПОВЕРНЕННЯ Повертаєтсья правнук до рідної хати – Спадкоємних полів, на дідівський поріг, До батьків на гробках воскресення благати, Обтрусивши пили із […]...
27. “Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...
28. “Над Черемошем сяйво місяця…” Над Черемошем сяйво місяця. Легенда, казка, таїна. Яремча. Коломия. Вижниця. Благословенна сторона. Не раз руйнована, й грабована, І розподілена між […]...
29. МОЛИТВА В ЗАСУХУ Поливайте вдвох Україну, Боже Перун, святий Ілля… Щоб втолила спрагу земля, Щоб народ цей до краю не згинув. Поливайте горби […]...
30. ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
31. “Малим дитям вернулась в Україну…” Софії Майданській Малим дитям вернулась в Україну, На світ прибувши в зимній чужині. О, як пташки буяли в кружині, Вітри […]...
32. А ВЫ МОГЛИ БЫ? Я сразу смазал карту будня, плеснувши краску из стакана; я показал на блюде студня косые скулы океана. На чешуе жестяной […]...
33. ПРИСВЯТА Д. Чередниченкові – редактору моєї першої збірки з нагоди 30-ліття невиходу в світ Не вийшла в нас збірка ні перша, […]...
34. ПАМ’ЯТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Мені казав ти в сороковому, Що в 25 дививсь на грати – З темниць Лук’янівки, з оковами, Де був готовий […]...
35. ІЗ “CREDO” Ми помремо, вітри скелети наші Поточать, пилом над лісами рознесуть. Уже стискає груди тяжко кашель, І не промовлю з уст […]...
36. ДВАЦДЯТИЙ ПРЕЛЮД Привіт тобі, ріко моєї долі!.. Ні, я себе не можу уявить Без тебе, Дніпре, як і без тополі, Що в […]...
37. НА РОКОВИНИ Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]...
38. НА ЗАХИСТ МИРУ (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії […]...
39. “Боже мій, Боже, в чорну днину…” Боже мій, Боже, в чорну днину крила вона схотіла мати, щоб полетіти на Україну свОго милОго шукати. Як їй тоді […]...
40. ДО СОЛОВ’Я Страждає серце й душить німота Мої чуття, немов після отрути, Що спрагло випили сухі вуста. О як жадаю в Лету […]...