“Світає…”

Related posts:

1. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
2. “Уже світає, а ще імла… “ Уже світає, а ще імла… На небі зморшка лягла. – Як зайшла ж мені печаль ! Промінні заори воралися у […]...
3. “ВЖЕ СВІТАЄ, А ТИ ЩЕ НЕ СПАВ…” Вже світає, а ти ще не спав, Не заплющив безсонням роз’ятрені очі, Прислухаєшся: горлиця в лузі туркоче, Й кряче зграя […]...
4. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
5. “Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...
6. “Не дивися так привітно…” Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця […]...
7. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
8. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
9. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
10. ДО ФАБРИКИ До фабрики, як вітер, я Біжу в нічнім тумані! А небо, місяць і зоря, Мов прапор мусульманів. Видніє камінь сірих […]...
11. ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
12. “Неначе ніжно вдарило по плесі…” Неначе ніжно вдарило по плесі – Звилось понад ліщину: Лесю, Л-е-с-ю… Чи мати доньку з гаю викликала, Чи подруга на […]...
13. НІЧ НА КОЗАЦЬКИХ МОГИЛАХ Як серед вічності, могили, серед ночі, Покинуті (ніде ані душі), Лиш річка поруч щось собі торочить І тихі наслухають комиші. […]...
14. “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
15. “Зоставайся, ніч настала…” – Зоставайся, ніч настала, Все в тумані-молоці. – Спать мене поклала Тала На дівочій руці. Щось питає, обіймає Чисте, біле, […]...
16. НАД ТИХИМ ПЛЕСОМ Багряний промінь впав на берег І в лозах виплів ятері. Табун човнів золотоперих Пливе з вечірньої зорі. Човни та пристань […]...
17. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
18. ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
19. ВОЛОШКИ Цілий день учора проблукав у полі, з вітром навздогінки бігав навмання. Срібно і прозоро. В злотному – тополі. Обрій – […]...
20. ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
21. “Гей! Та доки сумувати…” Гей! Та доки сумувати? Доки сліз потоком лить? Геть же, смутку, з мої хати! Я веселим хочу жить! Я для […]...
22. “Димів долиних вечорове стлище…” Димів долинних вечорове стлище, Крила низького повечірній плин, І попелище хмар ще попліє поки що До погляду зорі подимлених долин. […]...
23. “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
24. ДО СТАРОГО ДУБА Остались шашелі : гризуть, Жеруть і тлять старого дуба… А од коріння тихо, любо Поваленому дереву смерть не загляне у […]...
25. “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
26. ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...
27. ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
28. “Ходімте в сад. Я покажу вам сад…” Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі […]...
29. СУЗІР’Я РИБ Біле, небо синіє вгорі, Переходить у чорну безодню. По зеленій траві на горі Хтось розсипав намисто Господнє. В кожнім спить […]...
30. “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
31. СПІВЕЦЬ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І […]...
32. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
33. З-ЗА ДУНАЮ Олександрі Михайлівні К Покину, покину Чужую чужину Та на Україну Соколом полину. Ой хто ж мене дома Щиро привітає, Любо […]...
34. ЕЛЕГІЯ-КАЗОЧКА І мудрий схід і пишний захід вели усяк свої човни. На кришталевій бані неба ловили зайчика вони… Як він змагався, […]...
35. “Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни…” Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни, Загоріли, полетіли, впали в бур’яни. Гасли зорі, попеліли сльози в бур’янах – З […]...
36. “Не для людей, тієї слави…” Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, […]...
37. “О дивний мент, о дивний час!..” О дивний мент, о дивний час! Весь Всесвіт дивиться на нас. Сам Бог над нами став, здається, І чуть, як […]...
38. БЕЛЛАДОННА Счастье души утомленной – Только в одном: Быть как цветок полусонный В блеске и шуме дневном, Внутренним светом светиться, Все […]...
39. ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
40. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...