Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Над Україною навис…”

Над Україною навис
Останній день Помпеї.
Що вдіє щит і меч, і спис
Для неї?

Нової спраглі боротьби,
Ми завжди відставали.
Горять поразками доби
Аннали.

Померли в муках вогняних
Капиці й Корольови.
До Матері забракло в них
Любови?

Слізьми народу Вороньки
Впиваються доп’яну.
Де ж ви, нові січовики?
До стану!

Гримлять когорти з Божих жмень
У Кремлю пропілеї…
Останній день, останній день
Помпеї.

1983


“Над Україною навис…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)