Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки…”

Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки,
Коли раз у раз на сходах б’ють дверима,
А знадвору чуть блаженний крик трамваю!
Як тріпочуться упоєні фіранки!
Щастя! Щастя? (Не виходить рима).
Я схопилась і співаю, і співаю.
………………………………………………….

Завтра день останній (день останній!) в школі.
А в суботу будем вже у Черношицях,
Черношицях, де цвітуть тепер “акати”.
Там опівдні вкриють острів голі,
А увечері Стецько затягне “Гриця”
І Євген всіх буде проводжати.

– Олю, ах, ходім!.. – І рвучко тріпонулись коси.
Милий міст, Влтава мрійно-зизоока,
І фіялкові на злотнім тлі Градчани.
В Черношицях?.. Певне, свищуть коси,
І верта Оксана з-над потока,
І Олег без Оксани.
……………………………………………………

Чом не їде той – Могучий-Світлий? –

Виноградник мій стоїть розквітлий.

1927

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ