Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ІШТАР

І
Мене поранила Іштар
Очей палючою стрілою.
Месопотамською бровою
Мене поранила Іштар.

Пливу без весел за водою,
Сплітало слів ливанський дар.
Мене поранила Іштар
Очей палючою стрілою.

ІІ
Месопотамського бика
Повсталу хтивість і навагу
Вона вилонюоє, в’юнка,
І вколо будить згаслу згагу.

О як від стану і грудей,
Від сумерійського намиста
Війнуло жаром – і з очей
Блискоче пристрасть промениста!

Немає жодних перепон.
Назуспіт межам і законам
Іде в палаючий полон
Жага під поривом червоним.

І, мов на площі обеліск,
Що все навкруг чарує строго,
Її сліпить предвічний блиск –
Постава зародня стрункого.

ІІІ
Югнула блискавкою з хмар
Іштар.
І затремтіли береги
Жаги.
Бере в обладу, мов пожар,
Іштар.
І стяги радости звела
Хвала.
О райське благо! Славить Яр
Іштар.

Багдад, 14 листопада 1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ІШТАР - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)