Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СЕКВОЯ

Яр. Коропеєві

Ще не свистіла Дарія стріла,
Мовчала праща на правиці галла,
А ти висоти в сонці покликала
І з темних нетрів радісно росла.

Текли віки, як води, без числа;
Зникали війни, – тільки ти шугала
В потоки хмар, як голос Ганнібала,
Як гін Кортеза, як світів хвала!

Дерев прамати, вікопомна славо,
Твоя постава надить величаво,
Понятий захватом, розкритий зір.

Твої могутні коренасті крона
На тлі крайнеба і скелястих гір
Стоять – немов безсмертя охорона.

1956

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


СЕКВОЯ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)