Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЕЛЕГІЯ

Коли мене в бою поцілить куля
І я впаду, поранений смертельно,
Передихаючи зведусь на руки
І пригадаю південь України.

Я пригадаю світ у рідних барвах,
Зелений, синій, жовтий, пурпуровий,
Що розстелився в полі килимами,
Що – як веселка – в небеса устав.

Я пригадаю степові могили,
Сади вишневі, села біловиді,
Могутній плин широкого Славути,
Найкращі в світі затишні гаї.

І вже нехай навкруг шугають кулі,
Хай нагла смерть регоче наді мною,-
Передихаючи зведусь на руки
І заспіваю переможну пісню.

1941-1943

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ЕЛЕГІЯ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)