ЧИСТА КРИНИЦЯ

Related posts:

1. КРИНИЦЯ З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]...
2. ЕЛЕГІЯ Коли мене в бою поцілить куля І я впаду, поранений смертельно, Передихаючи зведусь на руки І пригадаю південь України. Я […]...
3. ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
4. ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в […]...
5. НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
6. Москалева криниця Поема Я. Кухаренкові. На пам’ять 7 мая 1857 року Не на Вкраїні, а далеко, Аж за Уралом, за Елеком, Старий […]...
7. ТАЄМНИЦЯ ВОДИ Я ішов стежиною у полі. Сонечко пекло несамовито. Ну а поле рівне, як стільниця, ні ярка ніде, ані струмочка. Я […]...
8. “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
9. “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
10. І. КРИНИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА …І він серед степу спинився, вслухаючись в гони і гони, У луни і луни епохи, в сполохані людські серця. Вони […]...
11. “Я не повірю, що лиш ти одна…” Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, – відкрита… Ну що простіше? – ти чекала […]...
12. КАЛИНОВЕ НЕБО Увінчана зіницями росин, чарує нас планета круговида. І ласий до розваги блудний син блукає за морями, як сновида. Нехай шукає […]...
13. ЦИГАНКА Оце – моя хата. А це – мої діти. Чого б нам, соколику мій, не радіти? І діти у школі, […]...
14. ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
15. БРОНЗОВЕ ТІЛО В мене бронзове тіло На білім піску Скільки іскор горіло На яснім струмку Скільки плямок тремтіло На обличчі води В […]...
16. В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
17. ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
18. “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за […]...
19. При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...
20. НАД БУГОМ Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен […]...
21. “Я люблю казки чудові…” Я люблю казки чудові, Я кохаю сни прекрасні. Ах, мені від їх розгадок Насолоди повсякчасні. Я люблю їх завжди слухать, […]...
22. КРИНИЦЯ Було в краю Тарасовім, було… Горять вогні в маєтку Енгельгардта: В зимову ніч під музику і жарти Пани людей там […]...
23. КРИНИЦЯ У ЖОВТНЕВОМУ “За Борисполем, на озерах, качви тієї, як хмари. Як посідають на воду, ну, як тої ряски, одне одного так і […]...
24. Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
25. СТУСОВА КРИНИЦЯ Жадливо пив джерельну силу Стус Із материнської в селі криниці, Щоб невзабарі, вдавшись до Столиці, Зірвати з горла брежнєвський мотуз. […]...
26. СТЕПОВА КРИНИЦЯ Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця […]...
27. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
28. МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Виростає кричма слово, наче півень на тину, і лякає лунко знову гомінку самотину. Перекинься карим зглядом через хмизяні дими, весняну […]...
29. ЩО ЧИТАТИ Синку, не читай книжок з нашої історії – не припадай до криниці нашого історичного досвіду: ні “Літопису Руського”, ні “Літопису” […]...
30. “Я скучив по тобі, де небо молоде…” Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку […]...
31. НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
32. 03. КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ Поволі, поволі по синім полі дими кружляють на вільній волі. Короткими днями цвітуть вогнями на краю плаю, немов квітками. Багато […]...
33. ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
34. ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
35. СОЛОВЕЙКО І Його ніколи на полі не чути, А сад щодня мов чарами сповняє. Про те одно й живе, щоб бути […]...
36. ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
37. “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
38. ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ обліт завершених птахів на полі батька або духа червона сонця потерюха згортається в несупокій на горло саду покарай на тінь […]...
39. “Заінилось, посивіло, збіліло…” Заінилось, посивіло, збіліло… В саду лежить притишена зима. Заколисати хоче душу й тіло, А душу й тіло пломінь обійма. Бо […]...
40. В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...