Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


КАЛИНОВЕ НЕБО

Увінчана зіницями росин,
чарує нас планета круговида.
І ласий до розваги блудний син
блукає за морями, як сновида.

Нехай шукає руно золоте,
нехай рятує душу мурашину.
Люблю я світ несходжений за те,
що маю в цьому світі Батьківщину.

За те, що маю друзів та братів
на східній і на західній півкулі.
Мій вічний рід ніколи не хотів
покірно йти у полум’я, під кулі.

Люблю я чисту вранішню росу,
люблю веселі китиці вербові.
Я мирними дорогами несу
безмежність незрадливої любові.

Дивлюсь на сині обрії земні
з калинових небес моєї долі.
Летить на галактичній крутизні
планета у росистім ореолі.

На ній моя тополенька росте,
гримить гарячий колос у промінні.
Я зву планету рідною за те,
що є на цій планеті Україна.

КАЛИНОВЕ НЕБО - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО