Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Некролог дієслову “люблю”

Люблю –
кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот.

Люблю –
хрипів розпалений ревнощами Отелло.

Люблю –
ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер.

Люблю –
повторював у екіпажі Вронський.

Люблю –
бурмотів, прощаючись із Грушенькою, Дмитро Карамазов.

Люблю –
вигукував, потясаючи мечем, Сірано.

Люблю –
шепотів, повертаючись із мітингу, Жак Тібо.

Люблю –
вигукнув би і герой сучасного роману,
але йому не дозволив автор, –
мовляв, не сучасно.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Некролог дієслову “люблю” - ЛУКІВ МИКОЛА